Характеристики окремих рідкісних та типових видів водної рослинності
Біол.: багаторічник, охтогідрофіт, анемофіл, анемохор. Цв. VII-ІX. Розмножується вегетативно - крщ. та насіннєво.
Синт.: д. вид Phragmiteturn communis, Phragmition communis, Phragmitetalia, Phragmiti-Magnocaricetea, у складі угруповань Alnion glutinosae, Salicion cinereae.
Висновки
Аналіз літературних джерел показав, що у класифікації вищої водної рослинності сформувалось 5 основних напрямків (морфологічний, екологічний, еколого-морфологічний, еколого-фітоценотичний, флористичний), які визначають підходи до розгляду різних груп макрофітів. Досить поширеною є еколого-фітоценотична класифікація, в основу якої покладено 3 принципи: еколого-фізіологічний (для одиниць вищого рангу); морфолого-систематичний (середнього рангу); еколого-біоморфологічний (нижнього рангу).
Використовуючи підходи Елінберга, групи біоморф водних макролітів можна об’єднати у наступні типи:
1.гідрооморфні: сугідамофіти, аерогідамофіти, плейсмофіти;
2.гідрогеломорфні: тенагофіти, плейсмогелофіти;
3.геламорфні: гідроохтофіти, олхтогідрофіти, евохотофіти;
4.гелогігоморфні:улігінозофіти;
5.гігроморфні: трихогігрофіти;
6.гігрогмезоморфні:пелохтофіти, пелохтотерофіти.
Вищі водні рослини відіграють значно більшу роль, ніж фітопланктон, в процесах фотосинтетичної регенерації. Вищі водні рослини та зообентос сприяють розвитку фітофільної фауни, яка також приймає участь у самоочищенні води та даних відкладень від органічних речовин, продуктів їх розпаду та бактерій. Макрофіти використовують у біологічному закріпленні берегів. Цей захід визнано найбільш надійним простим і екологічно вигідним. В заростях макрофітів більшості прісноводних водойм відбувається нерест риб.
Подібні статті
Фауна гідробіонтів озера Сірче
Життя величезної більшості безхребетних тварин повязане з
водою. У кожній водоймі розрізняють дно басейну, що називається бенталь, і
товщу води – пелагіаль. Організми, що населяють бенталь, мають назву бентичних,
або донних, скороченно вон ...
Механізми раннього ембріонального розвитку
Керівники тваринницьких господарств звичайно зацікавлені у підвищенні
продуктивності сільськогосподарських тварин. Їх кінцевою метою є підвищення
якості та кількості продукції без зростання видатків на утримання поголів’я.
Біотехнологічні ...
