Нуклеїнові кислоти

Нуклеїнові кислоти

- високомолекулярні біополімери, мономерними ланками яких є нуклеотиди. До них належать:

- ДНК(дезоксирибонуклеїнова кислота

) - є носієм інформації про структуру білків організму; забезпечує збереження і спадкову передачу цієї інформації;

- РНК(рибонуклеїнова кислота Рекомендую здесь смотреть Физрук 4 сезон бесплатно в хорошем качестве! . Колички за кукли и детски колички.

) - «зчитує» інформацію з ДНК; забезпечує механізм її використання в процесі синтезу білків.

Нуклеотиди- органічні речовини, молекули яких складаються із:

- залишка азотистої (нітратної) основи; розрізняють:

o пуринові нітратні основи - в структурі мають 2 цикли: 6-членний і 5-членний; до них належать: аденін (А), гуанін (Г);

o піримідинові нітратні основи - в структурі мають 1 6-членний цикл; до них належать: тимін (Т), цитозин (Ц), урацил (У);

- залишка пентози - рибози або дезоксирибози;

- залишка фосфорної кислоти.

Нуклеотиди ДНК (аденіловий, гуаніловий, цитидиловий, тимідиловий) мають залишок пентози дезоксирибози і залишок однієї із нітратних основ: А, Г, Ц, Т.

Нуклеотиди РНК (аденіловий, гуаніловий, цитидиловий, уридиловий) мають залишок пентози рибози і залишок однієї із нітратних основ: А, Г, Ц, У.

Рівні структурної організації молекул нуклеїнових кислот:

- первинна структура

- визначається кількістю, якістю і порядком розміщення нуклеотидних ланок у полінуклеотидному ланцюгу (нуклеотиди сполучаються складноестерними зв’язками, що виникають між залишком фосфорної кислоти одного нуклеотида і залишком пентози наступного нуклеотида - між залишками пентози сусідніх нуклеотидів виникають фосфодіестерні містки; нарощування ланцюга відбувається у напрямку 5´-3´);

- вторинна структура

(просторова конфігурація):

o ДНКпредставлена 2 антипаралельними полінуклеотидними ланцюгами (5´-3´ і 3´-5´), які, сполучаючись нітратними основами, утворюють вправо закручену подвійну спіраль; нітратні основи з’єднуються водневими зв’язками за принципом комплементарності (доповнювальної відповідності А-Т і Г-Ц); між А і Т утворюються 2 водневі зв’язки, між Г і Ц - 3; товщина спіралі дорівнює 2 нм; відстань між сусідніми нуклеотидними парами - 0,34 нм; 1 крок (виток) спіралі вміщує 10 нуклеотидних пар і становить 3,4 нм;

модель просторової структури ДНК запропонована американським біохіміком Дж. Уотсоном і англійським генетиком Ф. Кріком у 1953 році (на основі закономірностей кількісного вмісту залишків нітратних основ у ДНК, виявлених американським біохіміком Е. Чаргаффом у 1950 році: А=Т, Г=Ц, А+Г=Т+Ц);

o РНКодноланцюгова; розрізняють 3 форми:

1) інформаційна РНК (іРНК) або матрична РНК (мРНК) - лінійні молекули дещо закручуються з участю водневих зв’язків; з іРНК «зчитується» інформація під час синтезу білка;

2) транспортна РНК (тРНК) - молекули мають форму «листка конюшини», яка підтримується водневими зв’язками; на верхівці «листка» є триплет нуклеотидів - антикодон (комплементарний до кодона певної амінокислоти в іРНК), а в основі «листка» - ділянка, що приєднує цю амінокислоту; для кожної амінокислоти є відповідна тРНК, яка транспортує її до місця синтезу білка;

3) рибосомальна РНК (рРНК) - молекули є компонентами щільно укладених нуклеопротеїдних комплексів, що утворюють субодиниці рибосом (ця структура є одночасно і третинною); забезпечує розташування іРНК і тРНК на рибосомі;

- третинна структура

(просторова конфігурація):

o молекули ДНК

у складі хроматину вторинно спіралізуються і конденсуються з утворенням хромосом (це явище називається суперспіралізацією хроматину);

Перейти на сторінку: 1 2


Подібні статті

Динаміка та еколого-біологічні особливості дендрофлори пам’ятки місцевого значення саду імені Т.Г Шевченко м. Харкова
Однією з характерних особливостей сучасної епохи є невтримний темп урбанізації. Створюючи і розвиваючи міста, людство змінює вигляд навколишнього середовища. Місто, як штучна формація, різко відрізняється від своєї географічної зони. Змінюються мікро ...

Ссавці Чернігівської області
Коли після важкої праці виїжджаєш на лоно природи і спостерігаєш, як усе живе жадібно підставляє себе під сонячне проміння, купається у ньому, коли дивиться на квітучі луки або обережно підступаєш до таємничого болота, слухаєш пташиний спі ...

Головне меню