Нуклеїнові кислоти
Нуклеїнові кислоти
- високомолекулярні біополімери, мономерними ланками яких є нуклеотиди. До них належать:
- ДНК(дезоксирибонуклеїнова кислота
) - є носієм інформації про структуру білків організму; забезпечує збереження і спадкову передачу цієї інформації;
- РНК(рибонуклеїнова кислота
) - «зчитує» інформацію з ДНК; забезпечує механізм її використання в процесі синтезу білків.
Нуклеотиди- органічні речовини, молекули яких складаються із:
- залишка азотистої (нітратної) основи; розрізняють:
o пуринові нітратні основи - в структурі мають 2 цикли: 6-членний і 5-членний; до них належать: аденін (А), гуанін (Г);
o піримідинові нітратні основи - в структурі мають 1 6-членний цикл; до них належать: тимін (Т), цитозин (Ц), урацил (У);
- залишка пентози - рибози або дезоксирибози;
- залишка фосфорної кислоти.
Нуклеотиди ДНК (аденіловий, гуаніловий, цитидиловий, тимідиловий) мають залишок пентози дезоксирибози і залишок однієї із нітратних основ: А, Г, Ц, Т.
Нуклеотиди РНК (аденіловий, гуаніловий, цитидиловий, уридиловий) мають залишок пентози рибози і залишок однієї із нітратних основ: А, Г, Ц, У.
Рівні структурної організації молекул нуклеїнових кислот:
- первинна структура
- визначається кількістю, якістю і порядком розміщення нуклеотидних ланок у полінуклеотидному ланцюгу (нуклеотиди сполучаються складноестерними зв’язками, що виникають між залишком фосфорної кислоти одного нуклеотида і залишком пентози наступного нуклеотида - між залишками пентози сусідніх нуклеотидів виникають фосфодіестерні містки; нарощування ланцюга відбувається у напрямку 5´-3´);
- вторинна структура
(просторова конфігурація):
o ДНКпредставлена 2 антипаралельними полінуклеотидними ланцюгами (5´-3´ і 3´-5´), які, сполучаючись нітратними основами, утворюють вправо закручену подвійну спіраль; нітратні основи з’єднуються водневими зв’язками за принципом комплементарності (доповнювальної відповідності А-Т і Г-Ц); між А і Т утворюються 2 водневі зв’язки, між Г і Ц - 3; товщина спіралі дорівнює 2 нм; відстань між сусідніми нуклеотидними парами - 0,34 нм; 1 крок (виток) спіралі вміщує 10 нуклеотидних пар і становить 3,4 нм;
модель просторової структури ДНК запропонована американським біохіміком Дж. Уотсоном і англійським генетиком Ф. Кріком у 1953 році (на основі закономірностей кількісного вмісту залишків нітратних основ у ДНК, виявлених американським біохіміком Е. Чаргаффом у 1950 році: А=Т, Г=Ц, А+Г=Т+Ц);
o РНКодноланцюгова; розрізняють 3 форми:
1) інформаційна РНК (іРНК) або матрична РНК (мРНК) - лінійні молекули дещо закручуються з участю водневих зв’язків; з іРНК «зчитується» інформація під час синтезу білка;
2) транспортна РНК (тРНК) - молекули мають форму «листка конюшини», яка підтримується водневими зв’язками; на верхівці «листка» є триплет нуклеотидів - антикодон (комплементарний до кодона певної амінокислоти в іРНК), а в основі «листка» - ділянка, що приєднує цю амінокислоту; для кожної амінокислоти є відповідна тРНК, яка транспортує її до місця синтезу білка;
3) рибосомальна РНК (рРНК) - молекули є компонентами щільно укладених нуклеопротеїдних комплексів, що утворюють субодиниці рибосом (ця структура є одночасно і третинною); забезпечує розташування іРНК і тРНК на рибосомі;
- третинна структура
(просторова конфігурація):
o молекули ДНК
у складі хроматину вторинно спіралізуються і конденсуються з утворенням хромосом (це явище називається суперспіралізацією хроматину);
Подібні статті
Антигени, їх властивості та будова
Антиген - функціональне поняття.
Ним може бути будь-яка речовина, що здатна викликати імунну відповідь.
Потужними антигенами є білки.
Це зрозуміло, оскільки більшість процесів імунного розпізнання - це
білок-білкові взаємодії. Білковими ...
Хвойні інтродуценти в озелененні урботериторій
Актуальність. В сучасних умовах всебічного
посилення антропогенного впливу на природні системи особливого значення набуває
проблема збереження біорізноманіття, в тому числі видів рослин. Сучасний
рослинний світ Чернігівщини нараховує понад ...