Фітопланктон прісних водойм

Актуальність проблеми. Відслідковування закономірностей зміни біомасси фітопланктону - актуальне завдання сучасної гідробіології. Незважаючи на те, що фітопланктон є основною фотосинтезуючою ланкою водних екосистем, механізми зв’язку фізіолого-біохімічних процесів, що лежать в основі продуктивності, з факторами навколишнього середовища досліджені недостатньо. Головна увага традиційно приділяється встановленню кількісних показників первинної продукції в конкретних водних об’єктах, а також аналізу структури альгоугруповань. Водночас глибоке осмислення екологічних процесів і складання реальних прогнозів зміни стану водних екосистем неможливі без всебічних еколого-фізіологічних досліджень механізмів формування та перебудови альгоценозів (Гольд, 1996; Елизарова; 1999, Минеева, 2004).

Високий рівень антропогенного навантаження на водні об’єкти України зумовлений великою щільністю населення, впливом розвинутої промисловості, інтенсифікацією сільського господарства, а також недостатньо ефективною системою очищення стічних вод, що надходять у водойми. Наприкінці 80-х - на початку 90-х років ХХ століття істотно підвищився рівень мінералізації води приток Дніпра та його водосховищ (Журавлева, 1998), збільшився вміст у ній розчиненого мінерального і загального фосфору (Журавлева, Курейшевич, 2000; Гидроэнергетика..., 2004), підвищилась концентрація у воді і донних відкладах токсикантів та радіонуклідів (Калениченко, 1993; Линник, 1999; Арсан та ін., 1997; Романенко та ін., 2000; Шаповал, Кукля, 2001; Кузьменко та ін., 2002). Це призвело до суттєвого погіршення якості води основних джерел водопостачання країни.

У зв’язку з зазначеним вище виникає необхідність з’ясування відгуку планктонних водоростей на вказані зміни навколишнього середовища. Дослідження фундаментальних основ формування фітопланктону та глобального впливу природних чинників на цей процес в умовах антропогенного пресу важливі для розробки теорії біологічної продуктивності водойм, науково обґрунтованих методів управління функціонуванням екосистем та прогнозування якості води.

• Фітопланктон прісних водойм
• Загальна характеристика каскаду Горіхувастих ставків
• Особливості видового складу фітопланктону каскадів Горіхувастих ставків
• Визначення повного обсягу ставка
• Визначення прозорості ставка
• Відбір проб
• Консервація проб
• Згущення проб
• Камеральне опрацювання проб
• Визначення чисельності і біомаси
• Визначення первинної продукції фітопланктону і деструкції органічних речовин
• Оцінка різноманітності фітопланктону
• Визначення повного обсягу досліджуваних водойм
• Визначення прозорості ставка
• Визначення чисельності і біомаси
• Оцінка різноманітності фітопланктону
• Визначення біомаси фітопланктону за кількістю клітин водоростей
• Глобальні процеси фотосинтезу у світовому океані
• Квоти на викид парникових газів
• Небезпечні та шкідливі виробничі фактори при роботі в біохімічній лабораторії
• Технічні та організаційні заходи для зменшення рівня впливу небезпечних та шкідливих виробничих факторів при роботі в біохімічній лабораторії
• Забезпечення пожежної і вибухової безпеки при роботі в біохімічній лабораторії

Подібні статті

Характеристика підродини Шпротоподібні, або Звичайні оселедці (Clupeinae)
Шпротоподібні, або звичайні оселедці, являють собою групу найважливіших для людини оселедцевих риб, що включає північних морських оселедців, сардин, сардинел, шпротів, тюльок і інші роди. Сюди входять 12 родів з 40–45 видами. Види трьох ...

Інсулін
Основною ознакою будови залоз внутрішньої секреції є відсутність вивідних проток, тому їхні секрети виділяються безпосередньо у кров або лімфу, що їх омиває. Кількість цих секретів невелика, називаються вони гормонами (від грецького слова, ...