Фітопланктон прісних водойм

Актуальність проблеми. Відслідковування закономірностей зміни біомасси фітопланктону - актуальне завдання сучасної гідробіології. Незважаючи на те, що фітопланктон є основною фотосинтезуючою ланкою водних екосистем, механізми зв’язку фізіолого-біохімічних процесів, що лежать в основі продуктивності, з факторами навколишнього середовища досліджені недостатньо. Головна увага традиційно приділяється встановленню кількісних показників первинної продукції в конкретних водних об’єктах, а також аналізу структури альгоугруповань. Водночас глибоке осмислення екологічних процесів і складання реальних прогнозів зміни стану водних екосистем неможливі без всебічних еколого-фізіологічних досліджень механізмів формування та перебудови альгоценозів (Гольд, 1996; Елизарова; 1999, Минеева, 2004).

Високий рівень антропогенного навантаження на водні об’єкти України зумовлений великою щільністю населення, впливом розвинутої промисловості, інтенсифікацією сільського господарства, а також недостатньо ефективною системою очищення стічних вод, що надходять у водойми. Наприкінці 80-х - на початку 90-х років ХХ століття істотно підвищився рівень мінералізації води приток Дніпра та його водосховищ (Журавлева, 1998), збільшився вміст у ній розчиненого мінерального і загального фосфору (Журавлева, Курейшевич, 2000; Гидроэнергетика..., 2004), підвищилась концентрація у воді і донних відкладах токсикантів та радіонуклідів (Калениченко, 1993; Линник, 1999; Арсан та ін., 1997; Романенко та ін., 2000; Шаповал, Кукля, 2001; Кузьменко та ін., 2002). Це призвело до суттєвого погіршення якості води основних джерел водопостачання країни.

У зв’язку з зазначеним вище виникає необхідність з’ясування відгуку планктонних водоростей на вказані зміни навколишнього середовища. Дослідження фундаментальних основ формування фітопланктону та глобального впливу природних чинників на цей процес в умовах антропогенного пресу важливі для розробки теорії біологічної продуктивності водойм, науково обґрунтованих методів управління функціонуванням екосистем та прогнозування якості води.

• Фітопланктон прісних водойм
• Загальна характеристика каскаду Горіхувастих ставків
• Особливості видового складу фітопланктону каскадів Горіхувастих ставків
• Визначення повного обсягу ставка
• Визначення прозорості ставка
• Відбір проб
• Консервація проб
• Згущення проб
• Камеральне опрацювання проб
• Визначення чисельності і біомаси
• Визначення первинної продукції фітопланктону і деструкції органічних речовин
• Оцінка різноманітності фітопланктону
• Визначення повного обсягу досліджуваних водойм
• Визначення прозорості ставка
• Визначення чисельності і біомаси
• Оцінка різноманітності фітопланктону
• Визначення біомаси фітопланктону за кількістю клітин водоростей
• Глобальні процеси фотосинтезу у світовому океані
• Квоти на викид парникових газів
• Небезпечні та шкідливі виробничі фактори при роботі в біохімічній лабораторії
• Технічні та організаційні заходи для зменшення рівня впливу небезпечних та шкідливих виробничих факторів при роботі в біохімічній лабораторії
• Забезпечення пожежної і вибухової безпеки при роботі в біохімічній лабораторії

Подібні статті

Молекулярні компоненти, що утворюють адгезивні міжклітинні контакти
Молекулярні компоненти міжклітинних адгезивних контактів, а саме, кадгерини і катеніни, утворюють складні багатошарові тканини з окремих однотипних клітин, та дозволяють обмінюватись інформацією між ними. Їх регульована експресія є важливо ...

Трав’янисті рослини Кіровоградщини
Кіровоградська область розташована в центральній частині України. Її площа сягає 24,6 тис.км2. Межує з Черкаською, Полтавською, Дніпропетровською, Миколаївською, Одеською та Вінницькою областями. Рельєф області являє собою підвищену хвилясту рівнину, ...