Зовнішні покриви Черевоногих молюсків

Равлики, або черевоногі, складають найбільш багатий видами клас м'якотілих. У цьому класі близько 90 000 видів. Вони заселили як прибережну зону океанів і морів, так і значні глибини і область відкритого моря; вони розселилися по прісних вод і пристосувалися до життя на суші, проникнувши навіть у кам'янисті пустелі, в субальпійський пояс гір, в печери. Деякі сучасні групи прісноводних черевоногих пройшли дуже складний еволюційний шлях: вони вийшли з морських водойм на сушу, придбали у зв'язку з цим новий тип дихання, а потім знову пішли на "постійне проживання" в прісні води, зберігши там, однак, цей придбаний на суші тип дихання. Однією з характерних ознак черевоногих служить наявність у них цільної раковини, яка прикриває тіло м`якуна, тобто мішковидне утворення на спині, усередині якого знаходяться органи. Іншим типовою ознакою черевоногих служить те, що більшість з них втратили білатеральну симетрію. Кишечник у всіх сучасних черевоногих утворює петлеподібний вигин, у зв'язку з чим анальний отвір лежить над головою або збоку від неї, на правій стороні тіла. У більшості черевоногих молюсків раковина закручена в спіраль, при цьому обороти спіралі найчастіше лежать у різних площинах. Така спіраль має назву турбоспіралі. Обороти раковини складають завиток. Крім того, розрізняють вершину та низ - отвір, з якого висовуються голова і нога молюска. Відповідно зі спіральною закрученої раковини спірально закручений і внутрішній мішок. У більшості випадків спостерігається закручення по руху годинникової стрілки, тобто праворуч, якщо дивитися на раковину з її вершини; в окремих випадках раковина і внутрішній мішок закручені проти руху годинникової стрілки, тобто вліво. За напрямком закручування раковини і розрізняють правозакручені (дексіотропні) і лівозакручені (ліотропні) раковини, причому іноді у особин одного виду можуть бути і право-, і лівозакручені раковини. Раковини різних равликів за зовнішнім виглядом надзвичайно різноманітні, що визначається числом і формою обертів спіралі, тим, наскільки круті або пологі її оберти. Іноді обертів спіралі раковини, щільно прилягаючих один до одного, зростаються своїми внутрішніми частинами, утворюючи суцільний стовпчик (columella), іноді вони відстають один від одного, завдяки чому по осі раковини замість суцільного стовпчика формується пупкові канали, що відкривається в останньому обороті раковини отвором, званим пупком. Нарешті, в ряді випадків ми бачимо у равликів більш просту раковину у формі ковпачка або блюдця, але, як показує історія розвитку, такі раковини у сучасних равликів представляють результат спрощення спірально закрученою раковини. Характерне для більшості черевоногих порушення двосторонньої симетрії, тобто асиметрія органів внутрішнього мішка і мантійної порожнини (одна зябра, одне передсердя, одна нирка), викликане турбоспіральною формою раковини. При такій формі раковини, при завитку, направленому убік, і при тому, що в останніх оборотах завитка розташовується основна маса печінки, центр ваги раковини зміщений у бік від середньої лінії тіла. У силу цього одна зі сторін відкритого обороту раковини більш наближена до тіла, ніж інша сторона, піднесена над ним. Але такий стан раковини звужує простір мантійної порожнини на одному боці, що і веде до редукції однією з зябер і пов'язаного з нею передсердя і, природно, нирки. Правильність такого пояснення виникнення асиметрії черевоногих підтверджується тим, що у сучасних примітивних представників можна спостерігати всі етапи її розвитку. У деяких черевоногих з ковпачковидною раковиною ще зберігається білатеральна симетрія всього комплексу мантійних органів, в інших можна бачити редукцію одного або обох ктенідіїв і передсердя. Раковина черевоногих покрита тонким шаром органічної речовини, що становить її зовнішній шар - періостракум. Останній утворюється іноді щетинкоподібними відростками, завдяки чому раковина зовні здається волохатою. Прикрита періостракумом частина раковини складається з тонких вапняних платівок, що становлять у сукупності так званий фарфоровий шар, в якому, у свою чергу, можна розрізнити до трьох шарів вапняних шарів. У деяких равликів внутрішня поверхня черепашки вистелена блискучим перламутровим шаром. Внутрішньовидова мінливість раковини багатьох видів черевоногих досить широка. Ця широта її мінливості показує значення раковини у забезпеченні пристосованості особин виду до перебування у місцях з різною комбінацією факторів навколишнього середовища.


Подібні статті

Біологічні особливості веслоноса
На сучасному етапі функціонування рибного господарства в Україні постає необхідність виявлення додаткових резервів його розвитку, зокрема, пошуку нетрадиційних підходів у веденні господарства, спрямованих на підвищення ефективності, прибут ...

Викопні головоногі молюски
Головоногі - найбільш високоорганізована група молюсків і одні з найбільш високоорганізованих безхребетних. До них належать кальмари, каракатиці, восьминоги (близько 650 сучасних видів). Це - виключно морські організми, найбільше поширені ...

Головне меню