Сучасні уявлення про морфологічну й соціальну еволюцію первісної людини

Віддаючи належне теорії Дарвіна природного добору у формуванні виду Homo Sapiens, ми повинні відзначити і її уразливі аспекти. Принципове заперечення полягає в тому, що не можна ототожнювати людини з його зовнішнім, анатомічним виглядом - адже тоді непоясненим залишається походження його розуму. Судячи з величини мозку, її змінам, можна зробити висновок про те, що розум людини складався поступово, що саме праця, причому спільний, був основою формування свідомості людини. Але це лише непрямий показник, що має зовнішній характер і залишає в тіні процеси історичного розвитку внутрішнього миру людини. А саме із цим зв'язане становлення людської культури.

Сьогодні є принаймні три підходи до цієї теми. По-перше, існує ідея сходження духу на біологічну субстанцію й перетворення під його впливом тіла мавпи в тіло людини (Ф. Шелінг). Тут багато чого треба приймати на віру. По-друге, є культурологічна ідея, що трактує походження людини не як процес поступового розвитку свідомості людини, а як процес, сутність якого задається ззовні, проектом людини даної культури, і стверджуюча, що не можна говорити про людину взагалі. По-третє, походження свідомості людини пояснюється впливом знаків, язика, спілкування. Сучасна семіотика встановила, що зв'язок зовнішнього й внутрішнього планів людини здійснюється через знак, що має значення (внутрішній план), і його втручання у діяльність людини як її знакове знаряддя й засіб (зовнішній план). Є ще один підхід - гіпотеза про прибульців - представниках позаземних цивілізацій. Тут, як і у випадку з релігійним рішенням цього питання, для прийняття такої позиції потрібні неабияка фантазія й віра в надприродне.

Об'єднаємо другий і третій підходи, тому що в обох випадках головним фактором походження свідомості людини виступає культура (адже кожна культура має свій космос, систему). Така культурологічна позиція в поясненні людини - на відміну від погляду на нього як на біологічний вид, характерного для антропологічної палеонтології.

Можна спробувати пояснити походження свідомості, а отже, і поява в людини здатності до штучного (розумному) добору зі свого досвіду взаємодії.

Для городянина, який тисячі разів у своєму житті переходить вулицю, заповнену транспортом, що рухається, знак світлофора у вигляді крокуючої зеленої людини є саме собою символ, що розуміє, переходу через вулицю. Але яку складну еволюцію повинне було пройти людська свідомість, щоб освоїти навіть цю найпростішу знакову систему із природним і людським оточенням лише того, що його захищає, рятує й т.д. Така здатність, природно, з'являється лише з формуванням у людини абстрактного мислення, уміння виходити за межі конкретної ситуації, з появою надситуаційної фази в процесі самоідентифікації людини зі своїм оточенням (первісним злиттям людини із природою й соціумом). Сучасні дослідження дозволяють затверджувати, що в історії людини виживали лише ті особини, які змогли виробити в себе так зване парадоксальне поводження. В.М. Розин приводить епізод з розповіді Є. Сетон-Томпсона «Тито». Самку койота переслідували хортиці. Вони вже доганяли її. «Але раптом Тито зупинилася й пішла назустріч собакам, привітно помахуючи хвостом. Хортиці - зовсім особливі собаки. Вони готові наздогнати й розтерзати всякого, хто біжить від них. Але той, хто не тікає й спокійно дивиться їм в очі, відразу перестає бути їм ворогом. Так трапилося й тепер . Хортиці відмовлялися нападати на звіра, що виляв хвостом і не бажав тікати».

Подібні статті

Екологічні особливості ампельних рослин
Щоб кімнатний сад був різноманітніший і повніший, у ньому повинно бути відведене місце і для ампельних рослин або ліан. Чудові породи цих рослин водяться по перевазі в незайманих тропічних лісах, перекидаючи свої гнучкі пагони з одного стовбура на ін ...

Вплив факторів навколишнього середовища на популяції гідробіонтів
У світі все живе пов'язане з водою і значною мірою складається з води. Академік В.І. Вернадський зазначав, що «вода стоїть осібно в історії нашої планети, не має природного тіла, яке могло б зрівнятися з нею за впливом на хід основних прир ...