Огляд літератури
Дослідження флори та рослинності Бистрицької улоговини здійснювалось у процесі вивчення рослинного покриву Прикарпаття.
Історію дослідження флори та рослинності Передкарпаття можна поділити на три періоди. Перший період охоплює кінець ХІХ – поч. ХХ століть. В цей період дослідженням флори Передкарпаття і Карпат займалися польські та німецькі ботаніки: F. Hеrbich, A. Rehman, Zapalowicz, E. Woloszczak, F. Paх, A. Hayek, M. Sokolowski, F. Krzysik, S. Wierdak, M. Koczwara, W. Szafer, W. Gajewski, P. Kontny.
Встановленню таксономічних спектрів рослинного населення Прикарпаття присвячені роботи багатьох дослідників. Перші відомості про флору Прикарпаття знаходимо в працях Б. Гаккета, В. Бессера і Н. Вітмана. Проте вони дуже скупі і нерідко викликають сумніви, оскільки територія, охоплювана їхніми дослідженнями, виходить далеко за межі Прикарпаття, а вказівки на місцезнаходження видів відсутні або не конкретні. Тому справедливо вважати, що вивчення флори Прикарпаття започаткував А. Zawadski, який досліджував флоронаселення тодішніх Стрийського й Станіславського повітів. Дещо пізніше він же опублікував список рослин Галичини та Буковини, в якому наведено 1491 вид. На цей же час припадають й дослідження Ф. Гербіха. Йому належать двадцять наукових публікацій, у тому числі капітальна праця Флора Буковини», в якій наведені описи 1146 видів судинних рослин.
Уже першими роботами була визначена основна мета досліджень: встановлення таксономічних спектрів і виявлення особливостей розповсюдження окремих видів. Дослідження велися переважно в напрямі вивчення рослинного населення адміністративних і регіонально-адміністративних виділів.
Дослідження флори в Станіславському повіті після А. Завадського Zawadski, 1825) продовжили J. Jachno, Е. Тurczynski і K. Вогоwіczka.
У цей же час інтенсивні дослідження в Коломийському повіті вели А. Slendzinski і L. Wajgl. У 1884 році J. Jachno видав узагальнену працю про флоронаселення Станіславського і Коломийського повітів. Варто відзначити, що багато праць дослідників XIX століття надруковані під заголовками списків видів або флор околиць тих чи інших міст, які на той час були переважно адміністративними центрами: Самбір, Дрогобич, Стрий, Станіслав, Коломия. Але в розуміння околиця вкладений широкий зміст. Під околицею дослідники цього періоду розуміли усю територію того чи іншого повіту з однойменним центром. Тому цінність для сучасних досліджень мають дише ті праці, в яких є вказівки на конкретні місцезнаходження видів. Такою, зокрема, є праця А. Слендзінського, яка містить анотований список 432 видів.
Після закінчення другої світової війни лісову рослинність західних областей досліджували Бутейко О.І., та Мякушко В.К., Косець М.І., Голубець М.А., Стойко С.М., Шеляг-Сосонко Ю.Р., Шеляг-Сосонко Ю.Р. та Байрова Р.С., Шеляг-Сосонко Ю.Р. та Горохова З.Н. В цих працях подаються відомості про флору і рослинність лісів, наводяться дані про умови їх зростання в окремих районах Карпат і Прикарпаття, висвітлюється поширення їх на території цих районів, залежно від природно-історичних умов, викладаються наслідки вивчення деревостану, чагарникового та трав’янистого ярусів, проводиться класифікація рослинності.
Флору та рослинність листяних лісів Українських Карпат та Передкарпаття досліджували Стойко С.М., Мілкіна Л.І, Голубець М.А., Малиновський К.А., Шеляг-Сосонко Ю.Р., Шеляг-Сосонко Ю.Р. та Горохова З.Н.
Подібні статті
Трав’янисті рослини Кіровоградщини
Кіровоградська область розташована в центральній частині України. Її площа сягає 24,6 тис.км2. Межує з Черкаською, Полтавською, Дніпропетровською, Миколаївською, Одеською та Вінницькою областями. Рельєф області являє собою підвищену хвилясту рівнину, ...
Птахи Коропського району
Людина в своїй господарській діяльності
використовує багатства природних екосистем і сама створює штучні або
напівштучні екосистеми з метою їх збагачення і кращого пристосування до своїх
потреб. Насаджені ліси і парки, поля сільськогоспода ...