Коротка фізико-географічна характеристика району дослідження

На тривалість періоду вегетації сільськогосподарських культур впливають заморозки. В середньому по району в повітрі вони припиняються в третій декаді квітня, а осіння починаються в кінці вересня – 1 декада жовтня. Середня тривалість без морозного періоду в повітрі складає 153 дні.

На поверхні ґрунту весною заморозки закінчуються пізніше, а осіння починаються раніше, в основному на 1 – 2 тижні. В середньому заморозки закінчуються в кінці квітня – 1 декада травня, починаються осінню в першій декаді вересня.

Тривалість без морозного періоду на ґрунті 136 – 152 дні.

В цілому кліматичні умови району за кількістю тепла, світла і вологи сприятливі для вирощування всіх сільськогосподарських культур.

Район належить до вологої, помірно теплої агрокліматичної зони. Гол. річка Десна (притока Дніпра); в її заплаві багато озер, зокрема оз. «Хотинь». Споруджено 122 ставки (загальною площею водного дзеркала 412 га). Переважають сірі і ясно-сірі лісові ґрунти (78%), дерново-підзолисті (16%), дернові (3%), лучні та болотні (3%). Площа лісів 33,1 тис. га (дуб, сосна, вільха, береза).

У районі: «Рихлівська дача», (ландшафтний заказник загальнодержавного значення), 19 заказників, 7 пам’яток природи та 1 заповідне урочище.

Розташування району в двох фізико-географічних зонах – Поліссі і Лісостепу – зумовило різноманітність її рослинного і ґрунтового покриву. Північна частина лежить у зоні змішаних лісів, південна – у лісостеповій зоні, де ліси, переважно дубові, зустрічаються лише островами. Лісами покрито 16,5% загальної площі області.

На Поліссі основною деревною породою в лісах є сосна (73%); супутніми породами – дуб, береза, осика, вільха, граб, тополя, трапляються липа, клен, ясен та інші породи. В складі лісів переважає дуб – 41,1%. Сосна, ялина займають 38,8%. Зустрічаються береза, осика, вільха, з чагарників – ліщина, жостер, брусниця.

Борові тераси річок області покриті переважно сосною з домішкою дубу, білої акації, рідше берези.

У заплавах річок, крім лучної та болотної рослинності, значне поширення мають чагарники білої лози, верби, жостеру, ожини тощо. В заплаві Десни часто зустрічаються ліси та рідколісся з верби, тополі білої та чорної, дубу з підліском жостеру, верби, глоду, ожини тощо.

Значну площу в районі займають природні заплавні і суходільні луки. Рослинність заплавних лук представлена бобово-злаково-різнотравними асоціаціями, до складу яких входять: тонконіг, мітлиця біла, костриця, тимофіївка, конюшина лучна, повзуча і рожева, лядвенець рогатий, люцерна хмелевидна, м'ята, осока заяча й просяна, ситник стиснутий і чорний.

На суходільних луках рослинне вкриття зріджене і представлене малоїстівними травами (біловус, булавоносець, мітлиця звичайна, костриця червона та багато видів бур'янистого різнотрав'я).

Подібні статті

Характеристика електричної активності гіпокампу щурів на фоні довготривалого зооконфліктного стресу
З метою розкриття основних анатомо-фізіологічних особливостей гіпокампу та його ролі у підтриманні гомеостазу організму було досліджено та проаналізовано основні літературні джерела. В ході проведеного аналізу було встановлено, що гіп ...

Птахи Коропського району
Людина в своїй господарській діяльності використовує багатства природних екосистем і сама створює штучні або напівштучні екосистеми з метою їх збагачення і кращого пристосування до своїх потреб. Насаджені ліси і парки, поля сільськогоспода ...