Тип членистоногих (arthropoda)
Членистоногі - самий численний тип тварин (від 1 до 2 млн. видів), перші представники якого з'явилися ще в докембрії. Членистоногі досить різноманітні по своїй будові; вони живуть повсюдно: у воді, на суші, у повітрі.
Тіло членистоногих складається з окремих члеників (звідси відбувається назва типу), покритих панциром, до якого зсередини прикріплюються мускулатура й внутрішні органи. Добре розвинені органи подиху й почуттів, кровоносна, нервова й травна системи. Ріст відбувається шляхом періодичного скидання панцира - линьки.
Тип членистоногих розділений на п'ять підтипів, кожний з них ділиться на кілька класів. Важливе геологічне значення має клас трилобітів, він охарактеризований нижче. Менше значення для геології мають класи ракоподібних і комах. Представники останнього класу - самі численні серед членистоногих - них налічується понад 1 млн. види.
Клас трилобіти (Trilobita). Трилобіти - вимерлі палеозойські морські донні тварини. Їхнє тіло чітко ділиться на три відділи: головний, тулуб і хвостовий. Тіло зі спини захищено міцним панциром, а черевце покрите м'якою плівкою - мембраною. Панцир періодично скидався, до появи нового панцира тварина росла.
Головний щит складається з декількох зрослих сегментів панцира. Опукла осьова частина називається глабела, вона має різну форму й розміри. По обох сторони від глабели розташовані щоки, на яких перебували очі (крім сліпих форм). У багатьох трилобітів ока мали складну будову.
Тулуб складається з рухливих члеників (від 2 до 44), їхнє число постійно в дорослих особин одного виду. Багато трилобітів могли згортати свій тулуб і тим самим ховати своє м'яке черевце. Хвостовий щит утворений нерозділеними сегментами, число яких по-різному.
Клас трилобітів ділиться на два підкласи: мало членисті й багато членисті.
Підклас мало членисті (Miomera). Це дрібні (до 20 мм) трилобіти з 2 або 3 сегментами тулуба. Головний і хвостовий щити подібні по розмірах і формі. Більшість трилобітів сліпі. Поширення: кембрій - ордовик. Представник: рід агностус (Agnostus) - маленький сліпий трилобіт із двома сегментами (пізній кембрій).
Підклас багато членисті (Polymera). До цього підкласу ставляться трилобіти різної форми й різних розмірів з п'ятьма й більше тулубовими сегментами, до них належить переважну більшість трилобітів. Поширення: кембрій - перм.
Підклас розділений на кілька загонів на підставі розходжень у будові головного й хвостового відділів. Представники: рід парадоксидес (Paradoxides) - великий трилобіт з очима, добре розвитий глабеллой на великому головному щиті (середній кембрій); рід азафус (Asaphus) - трилобіт середніх розмірів з головним і хвостовим щитами рівної величини, тулуб має 8 сегментів (середній ордовик).
Геологічна історія й значення. Трилобіти були найбільше широко поширені в кембрії; в ордовикі й силурі їхня кількість скоротилася, ще менше було трилобітів у пізньому палеозої, а в пермі вимерли останні їхні представники. Трилобіти мають важливе значення для встановлення віку й розчленовування кембрійських, ордовикських і силурійських відкладень.
Подібні статті
Вплив елементарних еволюційних факторів на генофонди людських популяцій
Клітинні і фізико-хімічні організми спадковості і мінливості універсальні
для всіх живих істот, включаючи людину. Встановлена певна залежність
життєдіяльності індивідууму від властивостей його генотипу. Більшу частину
своєї історії людство ...
Учення В.І. Вернадського про ноосферу
Ноосфера ("мисляча оболонка", сфера розуму) – вища
стадія розвитку біосфери. Це сфера взаємодії природи і суспільства, в межах
якої розумна людська діяльність стає головним, визначаючим чинником розвитку.
Чому виникло поняття & ...
