Тип молюски (mollusca)

Молюски, або м'якотілі, - один з найважливіших типів безхребетних, що нараховує близько 200 000 сучасних і викопних видів.

Більшість молюсків має вапняну раковину, у якій цілком або частково міститься м'яке тіло тварини, що складає з голови, тулуба із внутрішніми органами й «ноги» - мускулистого виросту для пересування. Все м'яке тіло молюсків покрите шкірястим покривом - мантією, що виділяє вапняну речовину й будує раковину. Раковини молюсків надзвичайно різноманітні за формою, розмірам і будові.

Більшість молюсків має двосторонню симетрію тіла й має кровоносну, травну й нервову системи. Дихають вони за допомогою жабер або легенів, розмножуються статевим шляхом. Молюски живуть звичайно у воді (у морях і прісних водоймах), значно рідше на суші.

Тип молюсків ділиться на 10 класів, з яких велике геологічне значення мають три: брюхоногі, двостулкові й головоногі.

Клас брюхоногі молюски (Gastropoda). Брюхоногі молюски, або гастроподи, - одиночні морські, прісноводні або наземні тварини, звичайно з раковиною спіральної форми; їх часто називають просто равликами. Найбільше широко брюхоногі поширені в мілководних ділянках морів, де вони досягають дуже великої розмаїтості. Це самий численний клас молюсків.

М'яке тіло тварини займає всю раковину, прикріплюючись до неї зсередини; воно складається з голови, тулуби й ноги. Голова добре розвинений, на ній містяться рот, ока, щупальця. У тулуб перебувають органи травлення, виділення, нервова й кровоносна системи. Нога у вигляді мускулистого виросту є органом пересування.

Більшість брюхоногих має вапняну раковину равлик подібні форми, рідко зустрічаються раковини у вигляді ковпачка. Поверхня може бути гладкої, але звичайно має ребра, кілі, борозенки, шипи, горбки й т.п. Різну форму має устя раковини, через яке молюск висуває голову й ногу.

Клас брюхоногих розділений на три підкласи: переднежаберні, заднежаберні й легеневі. Велике геологічне значення мають переднежаберні.

Переднежаберні мають одну або двоє зябер поперед серця. Це найбільш численний підклас брюхоногих, що складається переважно з морських бентосних форм. Поширення: кембрій - нині. Представник: рід туррителла (Turritella).

У підкласу легеневі зябра відсутні, вони дихають легенями. Раковина у деяких форм вона відсутня. Живуть на суші й у прісних водоймах з карбону до нині. Представник: рід геликс (Helix) - широко розповсюджена нині виноградний равлик з раковиною.

Геологічна історія й значення. Брюхоногі з'явилися в кембрії, спочатку переднежаберні, а з карбону відомі заднежаберні й легеневі. У кайнозої брюхоногі досягли свого розквіту, тому вони широко використовуються для визначення віку й розчленовування молодих палеогенових, неогенових і четвертинних відкладень. Вивчення викопних раковин брюхоногих і характеру їхнього поховання дозволяють вирішити важливі палеогеографічні питання (визначення солоності води, глибини басейну, характеру ґрунту, ступеня рухливості води й напрямки плинів).

Клас двостулкові молюски (Bivalvia). Двостулкові молюски - одиночні двосторонньо-симетричні тварини, мешканці морських і прісних вод. Їхнє сплощене тіло укладене у вапняну раковину, що складається із двох рівних або нерівних стулок. Нога звичайно має форму сокири, отчого двустворок часто називають палециподами (топороногими). З'явилися двустворки в середині кембрію, найбільшого розвитку досягли в мезозої й кайнозої.

Подібні статті

Ряд вугреподібні (Anguilliformes)
Вугреподібні - загадка яку люди намагались розгадати вже більше 2 тисячі років. Майже всі вугреподібні, 22 родини з приблизно 350 видами, - морські риби, що живуть переважно в теплих морях, але представлені й на більших глибинах. Тільки од ...

Трав’янисті рослини Кіровоградщини
Кіровоградська область розташована в центральній частині України. Її площа сягає 24,6 тис.км2. Межує з Черкаською, Полтавською, Дніпропетровською, Миколаївською, Одеською та Вінницькою областями. Рельєф області являє собою підвищену хвилясту рівнину, ...