Головні напрями палеоантропологічних досліджень

Об'єктом таких досліджень є кісткові рештки людей із стародавніх поховань — від палеоліту до середньовіччя. Найчастіше це черепи й зуби (вони найкраще зберігаються в землі), довгі трубчасті й тазові кістки.

Палеоантропологічне дослідження починається з визначення віку і статі похованих на підставі широкого комплексу ознак будови черепа, таза, довгих трубчастих кісток тощо. Ці визначення становлять основу демографічних розрахунків, необхідних для реконструкції соціальної структури давніх суспільств.

Найголовнішим джерелом інформації в палеоантропології є череп, адже в його будові відбиті расові особливості популяцій минулих епох. Краніологічні дані дають змогу простежити межі поширення расових комплексів у різні періоди, генетичні стосунки і шляхи міграцій первісних племен, визначити співвідношення місцевого і прийшлого населення, з'ясувати витоки сучасних етнічних груп. Чим віддаленішою є історична доба, тим важливішу роль у вивченні тривалих етногенетичних процесів відіграють результати краніологічних вимірів.

До програми палеоантропологічних досліджень входить також обстеження посткраніального скелета (до нього належать усі кістки, крім черепа), яке дає можливість дістати уявлення про зріст, масивність будови, пропорції тіла й фізичний розвиток носіїв того чи іншого стародавнього етносу.

На всіх без винятку древніх кістках фіксують сліди переломів, поранень і хвороб. Це необхідно для з'ясування тогочасного рівня медичних знань, загальних умов життя, особливостей харчування тощо. Крім того, відзначаються деякі етнографічні риси, а саме: штучна деформація черепа, підпилювання зубів із ритуальною метою і т. д.

Подібні статті

Розвиток хрящової тканини в онтогенезі безхвостих
З курсу загальної ембріології відомо, що в зиготі запрограмована можливість формування цілого організму. Першими розблоковуються гени, що зумовлюють здатність клітини до проліферації і регулюють загальний метаболізм клітин. В міру того, як ...

Цитокіни в центральній нервовій системі
Цитокіни - це численна група різних за місцем утворення, структурою та біологічною активністю білкових молекул, синтез яких індукується ендо- або екзогенними антигенами та які регулюють утворення, ріст, розвиток та функціонування різних кл ...