Кладка яєць у журавля сірого, висиджування пташенят

Кладка яєць починається наприкінці квітня – початку травня. У кладці 2 яйця, рідше 1, що відкладаються з інтервалом у 2 доби. Насиджують яйця обидва члени пари, однак самка проводить на гнізді значно більше часу, особливо в нічні години. Тривалість насиджування 28–30 днів, пташенята вилуплюються неодночасно. Обсохнувши у гнізді, пташеня вже через кілька годин залишають гніздо і більше в нього не повертається: супроводжувані самцем, вони починають життя по землі. Після вилуплення другого пташеняти самка з ним приєднуються до самця і першого пташеняти. Хоча агресивних взаємин між пташенятами нема, але у виводку значно частіше виживає тільки одне пташеня. У віці близько 2 місяців журавленята піднімаються на крило, однак родини не розпадаються до наступної весни.

Яйця журавлів великі, у середньому розміри їх складають 100–109 X 60–62 мм. Забарвлення дуже характерне для яєць усіх наших журавлів: основний фон шкарлупи буруватий чи зеленувато-маслиновий, по ньому розкидані безладно великі і дрібні іржаво-коричневі плями, що звичайно групуються на тупому кінці яйця. Маса яйця 150–200 г.

Наприкінці серпня – вересні починається концентрація журавлів у передвідльотні зграї. Такі місця збору традиційні Наприклад, величезна кількість журавлів збирається в затоці Матсалу в Естонії, де їх нараховують до десятка тисяч. Значно менша кількість, вимірювана сотнями, збирається восени в Талдомском районі Московської області, де зараз створений заказник «Журавлина батьківщина». День журавлі проводять на прибраних околишніх полях, де годуються падалицею пшениці й інших культур, а на ночівлю збираються на відкриті ділянки найближчих боліт.

Подібні статті

Механізми раннього ембріонального розвитку
Керівники тваринницьких господарств звичайно зацікавлені у підвищенні продуктивності сільськогосподарських тварин. Їх кінцевою метою є підвищення якості та кількості продукції без зростання видатків на утримання поголів’я. Біотехнологічні ...

Участь мікроорганізмів в кругообігу азоту
Молекула азоту є однією із найінертніших. Д.Резерфорд, який вперше (1772) виділив азот з повітря, назвав його нежиттєвим тому, що він не підтримує ні дихання, ні горіння. Проте тепер усім відомо, що азот є необхідною складовою частиною нук ...