Грунтове живлення і зимостійкість

Природу зимостійкості зернових культур потрібно розглядати в зв`язку з умовами грунтового живлення. Повітряне живлення знаходиться в тісному взаємозв`язку з зимостійкістю, так як процес загартування обумовлює, насамперед накопичення пластичних речовин, серед яких є розчинні цукри, які в свою чергу є продуктами фотосинтезу. Нажаль, питання про залежність зимостійкості рослин від умов живлення недостатньо розроблене, але вивчення його має не лише практичний сільськогосподарський інтерес, але і промисловий інтерес, тому що сорти озимих зернових культур висівають на великих площах в різних грунтово-кліматичних умовах країни.

Цьому питанню особливу увагу приділяють в своїх роботах Мосолов [146], Авдоник [1,2] та ін.

В південих і центральних районах країни поширені чорноземи, малогумусні, середньогумусні, темно-каштанові та інші.

В цих умовах цілий комплекс агроміроприємств повинен бути направлений на повне використання рослинами високої природньої врожайності, що досягається своєчасним правильним обробітком і доглядом за грунтом.

Підвищенню стійкості до низьких температур при внесенні добрив приділяли мало уваги. Туманов, вивчаючи вплив мінеральних добрив, які вносили перед посівом, прийшов до висновку, що мінеральне живлення не показує помітного впливу на морозостійкість. Також проводили дослідження в цьому напрямку такі вчені, як Шаффнит і Вільгельм; які прийшли до висновку, що внесення добрив не підвищує морозостійкість сортів рослин.

На відміну від них Кукса встановив, що найбільший вплив має калій. Відсутність однієї думки про вплив мінеральних добрив відіграло негативну роль в розробці цього питання і в постановці дослідів в промислових умовах по вивченню впливу різних систем добрив під озимі культури з метою підвищення стійкості протягом зимівлі.

Позитивний вплив добрив на підвищення зимостійкості пшениці показано в дослідженнях Калоши. Дослідами, проведеними на глибоких чорноземах показано, що загибель листя зимою в залежності від внесення добрив характеризується певними даними. Звідси, випливає, що внесення добрив зменшує загибель листя за зимівлю. Посилення азотного живлення обумовлено тенденцією до загибелі листяного апарату за за зимовий період. Позитивно вплинуло на стійкість рослин до низьких температур внесення навозу в кількості 20 т/га.

Бауман пояснював захисний вплив калійних добрив кращим забезпеченням тканин рослин вуглеводами, які не тільки підвищують концентрацію клітинного соку, але і знижують точку замерзання і є основним джерелом енергетичного матеріалу для дихання. В процесі окислення вуглеводів при диханні виділяється велика кількість енергії і тепла. Тому достатнє забезпечення рослин калієм сприяє вмісту вуглеводів в тканинах. Такі рослини вимерзають при більш низьких температурах ( по Мосолову [146]).

Позитивний вплив мінеральних добрив можна посилити, додаючи їх з невеликими дозами органічних добрив. Найбільш помітно це на малобуферних грунтах, де мінеральні добрива підвищують концентрацію грунтового розчину. В цих умовах рослини розвиваються слабше, їх стійкість набагато нижче.

Рослини проморожувалися при температурі – 15 і - 170С. На основі середніх даних встановлено, що найменша морозостійкість характерна для рослин, батьківські форми яких вирощувались на неудобрених площах почв. Внесення гною і мінеральних речовин добрив відіграло позитивну роль у розвитку наступних поколінь. Найвища морозостійкість спостерігалася у рослин наступного покоління, батьківські форми яких вирощувалися на ділянках, де перед посівом вносили повний комплекс добрив в кількості 50 кг/га поживних речовин. При цьому морозостійкість підвищувалася у два рази. Збільшення дози фосфорно-калійного живлення не сприяє подальшому підвищенню морозостійкості в наступному поколінні.

На підвищення морозостійкості можуть впливати деякі елементи, що входять до складу ферментів, які приймають участь в азотному обміні, окисно-відновних та інших процесах.

Внесення мікроелементів може впливати на окремі етапи обміну речовин, тобто посилювати хід тих фізіолого-біохімічних процесів, які позитивно впливають на підвищення морозостійкості рослин.

Різні мікроелементи по-різному впливають на морозостійкість рослин. Одночасово помічена відповідність сортів тим, чи іншим мікроелементам. Так, наприклад, внесення мікроелементу марганцю підвищує морозостійкість сорту пшениці Миронівська 264 і Безоста 1. Внесення йоду не сприяло підвищенню зимостійкості Миронівської 264 і обумовило зниження стійкості Безостої 1.

Перейти на сторінку: 1 2


Подібні статті

Сезонні зміни в житті безхвостих, пов’язані з особливостями їх біології (жаби, ропухи)
Поведінка земноводних нескладна, що відповідає організації центральної нервової системи. Частина безхвостих здатна до швидких, але одноманітним рухам; у воді більшість видів більш рухливі, чим на суші. Основа поведінки земноводних - порівн ...

Ссавці Чернігівської області
Коли після важкої праці виїжджаєш на лоно природи і спостерігаєш, як усе живе жадібно підставляє себе під сонячне проміння, купається у ньому, коли дивиться на квітучі луки або обережно підступаєш до таємничого болота, слухаєш пташиний спі ...

Головне меню