Основні центри селекційної роботи та вчені-селекціонери

Селекційна робота з дубом

Селекція дуба велася ще в СРСР. Н.П. Кобранов був одним з піонерів радянської селекції лісових деревних порід і одним з перших серед лісоводів послідовником учення І.В. Мічуріна. Його робота "Селекція дуба" зіграла велику роль в подальшій розробці питання про селекцію лісових деревних порід. Н.П. Кобранов провів в селекційних цілях ретельне вивчення двох форм дуба ранньо- і позньоквітучих, встановивши ряд переваг пізньої форми. Він був крупним теоретиком в області лісового насінництва.

С.А. Богословський першим в Росії експериментально встановив в Шиповому лісі залежність технічних властивостей деревини дуба від типа лісу.

І.Н. Никітін провів досліди по прискоренню зростання і розвитку дуба, протягом 10 днів впливаючи на проростаючі жолуді безперервним електричним освітленням, високою вологістю повітря і підвищеною температурою (35-38°), а потім - на проростки дуба, висаджені у вегетаційний посуд, безперервним електричним освітленням протягом 5 місяців (при температурі 25-30°). Дубки, висаджені після цього в грунт, вже через сім років почали плодоносити і у восьмилітньому віці досягли висоти 5,1 м, тим часом контрольні дубки в грунті, що не піддавалися вказаним діям, були заввишки 1,35 м.

Ці досліди ще не отримали широкого вживання в лісівничій практиці. Мабуть, їх результати можливо використовувати спочатку в якійсь мірі в дендрології, наприклад в розплідниках для озеленення крупних міст. Але всі вони мають і лісівничу перспективу.

Перші екзотичні види дуба до України було завезено на початку XIX сторіччя. До 1886 р. їх було близько 50 видів і форм, у 1983 р. - близько 60 видів (Каплуненко, 1983). На початку 40-х років минулого століття на Веселобоковеньківській СДДС випробовували 25 видів дуба, а після війни залишилось 14 видів та 26 різновидів і форм, кращі з яких були використані С.С. П’ятницьким для міжвидової гібридизації.

Перші міжвидові гібриди дуба експериментально одержано в Німеччині шляхом схрещування Q. petraea та Q. pedunculata. У подальшому міжвидовою гібридизацією у роді Дуб займались у США, в Угорщині, Португалії, Німеччині, Югославії та інших країнах. У колишньому СРСР роботи з міжвидової гібридизації дуба проводили на Чорноморському узбережжі, у Комишинському опорному пункті ВНДІАЛМІ.

В Україні О.І. Колєсников (1933) поблизу м. Харкова одержав гетерозисні форми гібридів дуба звичайного з великоплідним. У ширших масштабах гібридизацією видів дуба займався А.П. Єрмоленко у Веселобоковеньківському парку УкрНДІЛГА. С.С. П’ятницьким у 1937-1941 та 1946-1956 рр. в результаті запилення 196 тисяч маточкових квіток у 47 комбінаціях схрещувань одержано 13674 гібридних жолуді. Практичну значущість одержали гібриди дуба великопилякового (маточковий компонент) з дубами звичайним, великоплідним, білим і червоним (запилювачі) - дуби Висоцького, Тімірязєва, Комарова та Мічуріна. Роботи зі схрещування видів дуба тривали у Веселих Боковеньках і після 1956 р. Вивченню 4 гібридних форм дуба були присвячені роботи О.І. Ладєйщикової (1954, 1960), М.Г. Акимочкіна (1962), А.А. Краснюка (1966), М.Р. Казюти (1972, 1976), П.І. Молоткова та Н.І. Давидової (1979), С.І. Армушевої-Хмаладзе (1974, 1975, 1976, 1980, 1981, 1982).

Поза дослідною мережею УкрНДІЛГА лише І.Н. Гегельський (1975, 1978) успішно схрестив дуб червоний із дубом верболистим.

Селекційна робота з ялицею

Загалом генетика роду Аbies, порівняно з родами Pinus і Picea, отримала менше уваги з боку науковців. Це частково пов'язано з відносно низькою господарською цінністю більшості її видів. Дослідження процесів міжвидової гібридизації в роді Abies тривають понад століття. Перші дослідження цього процесу проводили в Північній Америці Саджент та Чарльз Спрейдж у 1898 р.

Останнім часом у світі зріс інтерес до цього питання. Успішні та невдалі контрольовані схрещування, природні гібриди, мішані насадження, передбачувані мимовільні та контрольовані гібриди в ялиць підсумував Vidakovic (1991). Генетику ялиці білої (Abies alba Mill.) детально розглянули Korpel та ін. Крім того, генетичну варіацію цього виду вивчали Bergmann і Kownatzki (1987). Починаючи з 1980-х років, вивчення генетики ялиці набули розвитку в Центральній Америці (Furnier та ін., 1996; Aguirre-planter та ін., 2000), Європі (Fady та ін., 1991, 1992; Fady, Conkle, 1992, 1993; Giannini та

ін., 1994; Kormutak та ін., 1982, 1993; Mitsopoulos, Panetsos, 987; Parducci,, 1997, 1998, 1999; Parducci та ін., 1993, 1996, 1999, 2000) та Азії (Kawamuro та ін., 1995; Suyama та ін., 1992, 1996, 1997; Tsumura, Suyama, 1998; Tsumura та ін., 1994).

Гібридизація, особливо міжвидова гібридизація - перевірений шлях збільшення у ялиць загальної стійкості та життєвості, тому що гібридам у межах роду Abies, як природного, так і штучного походження, властивий гетерозис, який проявляється не тільки в підвищенні інтенсивності росту, але й у збільшенні життєвості. З цим пов'язана підвищена толерантність до зміни екологічних умов. Можна очікувати підвищення стійкості у гібридів ялиці не лише до різних несприятливих чинників, зокрема впливу забрудненого повітря, але і до можливих негативних наслідків зміни екологічних умов, спричинених глобальним потеплінням клімату [18]. Вивчення міжвидової гібридизації вносить ясність у питання філогенезу, оскільки наявність природних чи штучних гібридів прийнято вважати показником спорідненості родинних таксонів. Крім цього, гібридогенний процес і причини його виникнення є предметом дослідження широкого кола біологів.

Подібні статті

Флора прісних вод
Актуальність . Ми живемо в епоху гострого конфлікту між людським суспільством та природою, коли нераціональна господарська діяльність порушила динамічну рівновагу біосфери нашої планети, що спричинило її прогресуюче руйнування. Цей процес супроводжу ...

Локалізація та розподіл ферментних систем у рослинній клітині
Актуальність теми: тема вивчається для глибокого розуміння фізіологічних процесів, що протікають в рослинній клітині. Знання теми необхідні для кращого сприйняття інших тем, наприклад, «Фотосинтез», «Біосинтез білку». Адже ферменти беруть ...