Розвиток умінь первісних людей

Австралопітеки, користуючись камінням, помітили, що найкраще підбирати біля струмка не гладку гальку, а гострі кам'яні уламки. Адже загостреними краями можна було різати гілки, подрібнювати міцні черепашачі панцирі, викопувати коріння. Якщо нападав хижак, кам'яний гостроконечник міг його поранити і врятувати австралопітека вд загибелі. Тому австралопітеки шукали біля струмка подрібнену гальку. Але там була не так уже і багато таких зручних кам'яних лез. Тому австралопітеки самі вчилися здобувати гострі уламки - вдаряли каменем об камінь. Так з'являлися перші знаряддя праці.

Гомо габіліс виготовляли примітивні кам'яні рубила для розмелювання їжі, подрібнення кісток та скребла для оббілування туш. Крім того використовували палку-копалку - загострену з одного кінця, яка використовувалася у процесі збирання, а також важкий дрюк - палка з потовщенням на одному кінці. Основним заняттям було збиральництво, допоміжним - полювання. Так само як і австралопітек, людина уміла переважно вживала рослинну їжу, а інколи м'ясо забитих тварин.

Учені припускають, що австралопітеки й людина уміла тривалий час співіснували і були конкуруючими формами людського життя.

Наступним кроком у розвитку людини була людина прямоходяча (homo erectus). Вчені її називають також пітекантропом. Порівняно зі своїми попередниками ця людина мала менш похилий лоб, дрібніші та гостріші зуби, які були більш пристосованими для харчування м'ясом. Значно більшим був об'єм її мозку.

Підборіддя пітекантропа виразніше виступало вперед. Руки були коротшими, а ноги довшими. Збільшилися також середній зріст і маса тіла. Пітекантроп умів виготовляти рубила, гостроконечники, скребла. Вони жили групами по 25-40 осіб. Спільне життя і колективне полювання вимагали узгодженості дій, а отже, спілкування не лише за допомогою мови жестів, а й за допомогою звуків. Поступово звуки складалися в слова, а слова - в речення. Так з часом виникла мова.

Нащадком пітекантропа деякі вчені вважають неандертальця. Зовнішнім виглядом вони були вже більше схожі на сучасну людину. Мали кремезну будову тіла, вигнутий хребет і міцні крижі, більший, ніж у їхніх попередників, об'єм мозку. Зріст їх сягав 1,6 м, маса - 70 кг.

Одним з основних занять кроманьйонців було полювання - індивідуальне або загінне. Грізною зброєю в руках давніх мисливців був спис, який давав змогу поцілити здобич на безпечній відстані. Спочатку це була обпалена та загострена палиця. Згодом до неї прикріплювали вістря і каменю або кістки, яке інколи мало канавки для стікання крові. Значним винаходом людини розумної став кістяний гарпун, який мав по боках зазубрини, котрі завдавали більших ушкоджень здобичі.

Вижити людині розумній допомагало також рибальство. Спочатку людина збирала водорості й молюсків. Згодом навчилася забивати рибу за допомогою списів і гарпунів і, нарешті, ловити її сітками та вудками. Кроманьйонці майстрували дерев'яні човни із стовбура, вперше застосовуючи для цього тесла.

З часом знаряддя полювання вдосконалювалися. У період мезоліту (IX-VIII тис. до н.е.) первісна людина винайшла лук і стріли. Поява цієї грізної зброї пов'язана із зміною клімату на планеті. Льодовик відступив. Великі тварини, пристосовані до холоду, зникли. Об'єктом полювання людини розумної стали дрібні, полохливі тварини й водоплавні птахи. їх поцілити можна було лише із значної відстані.

Подібні статті

Динаміка перельоту птахів
Серед всіх тварин птахи – найбільш показова група. Вони частіше інших тварин потрапляють на очі. Для кожного виду птахів характерний цілий комплекс ознак, за якими, володіючи певними знаннями й навичками, можна досить швидко визначити вид ...

Екологічні особливості ампельних рослин
Щоб кімнатний сад був різноманітніший і повніший, у ньому повинно бути відведене місце і для ампельних рослин або ліан. Чудові породи цих рослин водяться по перевазі в незайманих тропічних лісах, перекидаючи свої гнучкі пагони з одного стовбура на ін ...