Житло первісних людей як результат їх трудової діяльності

Первісні люди вели досить рухливий спосіб життя. Вони змушені були мандрувати у пошуках їжі й тому на одному місці перебували недовго. Селилися переважно біля водойм. Це пов'язане з тим, що сюди приходили тварини, на яких вони полювали. Місця, де зупинялися первісні люди, вчені називають стоянками. Перші такі стоянки знайдено в Африці, в Олдувайській ущелині. Там відкрито і перше відоме в історії житло первісної людини. Припускають, що воно мало вигляд навісу, зробленого з жердин і трави.

Неандертальська людина, на відміну від людини умілої та пітекантропа, робила житла з кісток мамонта та інших тварин, рогів оленів, адже в Європі за льодовикового періоду майже не було дерев. Черепи мамонтів, вкопані в землю, слугували міцною основою житла. У них вставляли бивні й зверху клали роги оленів, кістки тварин і палиці. Потім житло вкривали шкурами тварин. Біля помешкань археологи знаходять господарські ями для зберігання м'яса тварин і кісток. Кістки використовувалися не лише як будівельний матеріал, а й як паливо. Житло надійно захищало первісних людей від хижаків і негоди.

Життя кроманьйонців залежало від пересування великих табунів тварин, на яких вони полювали. Влітку кроманьйонці йшли за ними, перепочиваючи на стоянках. У цю пору року вони мешкали у легких житлах, зроблених із великих жердин і шкур. Узимку люди ховалися від холоду в природних печерах та у власноруч споруджених житлах

Пізніше будова житла ускладнювалась - винаходились нові матеріали, нові знаряддя для будування та з`являлись нові ідеї, адже людина ставала все розумнішою. Праця змусила її мозок збільшуватись та продукувати нові ідеї.

антропогенез житло ремесло обмін

Подібні статті

Хвороби та шкідники квіткових рослин
Протягом багатьох століть пояснення хвороби були примітивними. Розвиток їх почався з ХІХ століття після доведення хибності теорії про зародження організмів. Основоположники лісової фітопатології Антуан де Барі, Воронін. Фітопатологія – вивчає ...

Динаміка та еколого-біологічні особливості дендрофлори пам’ятки місцевого значення саду імені Т.Г Шевченко м. Харкова
Однією з характерних особливостей сучасної епохи є невтримний темп урбанізації. Створюючи і розвиваючи міста, людство змінює вигляд навколишнього середовища. Місто, як штучна формація, різко відрізняється від своєї географічної зони. Змінюються мікро ...