Виникнення землеробства та скотарства: важливий крок у розвитку людства

Завдяки використанню вогню, винайденню лука і стріл первісні люди урізноманітнили своє харчування, навчилися захищати себе від холоду та хижаків. Поступово їхнє життя ставало тривалішим, внаслідок чого зросла чисельність населення планети. Озброєний луком і стрілами, списом і ножем первісний мисливець впольовував уже більше тварин. Збирач спустошував природу тієї місцевості, де проживав. Тварин ставало все менше, камінь, придатний для виготовлення знарядь праці, було все важче знайти. Поставала проблема виживання первісної людини.

Зрештою, тисячолітній досвід і нагромаджені знання про навколишній світ підказували вихід із складного становища. Первісна людина почала не тільки брати у природи, а й відновлювати її багатства. Люди давно помітили, що зерна рослин, які потрапляли в ґрунт, згодом проростали. Також вони зрозуміли, що маленьких тварин, знайдених під час полювання, не треба вбивати. Люди почали свідомо сіяти зерно та приручати і розводити тварин.

У мезоліті приручили собаку. Він був вірним помічником людини під час полювання й охоронцем житла. У різних частинах нашої планети були одомашнені різні тварини й птахи. Свійські тварини давали людям м'ясо, молоко, хутро, вовну.

Так поступово в неоліті первісні люди перейшли від збиральництва і полювання до землеробства і скотарства, тобто від привласнювальних методів господарювання до відтворювальних. Цей перехід англійський археолог Гордон Чайлд назвав неолітичною революцією.

Землеробство поширилося на землях з найбільш сприятливими умовами: теплим кліматом, родючими ґрунтами, дикими злаками.

Винайдення землеробства й скотарства, на думку вчених, визначило майбутнє людства. Відтепер з’явилися небачені раніше перспективи для збільшення необхідної для життя людини їжі. Землеробство забезпечувало людину постійною кількістю необхідних продуктів, виробництва яких вона могла контролювати. Скотарство було не лише джерелом м’яса, шкіри й жирів, але, згодом, коли людина навчилася доїти худобу, і молочних продуктів. Худоба стала також використовуватися під час оранки, перевезення вантажів, верхової їзди. Нові форми господарювання зробили можливим осіле життя.

Також людина навчилася використовувати глину. Спочатку вона обмазувала нею стінки осель, згодом - почала їх зводити з цегли-сирцю, а пізніше із випаленої цегли. Величезним досягненням стала поява кераміки - фактично першого штучного матеріалу, винайденого людиною. Цей винахід значно змінив харчовий раціон людини. Відтепер з’явилася можливість споживати варену, смажену та печену їжу.

Ще одним здобутком цієї доби стало вдосконалення техніки виробництва пам’ятних знарядь праці. Поширилися методи шліфування, свердлення та пиляння каменю. У період неоліту було винайдено прядіння. Разом із прядінням виникло ткацтво, в результаті чого людина створила ще один штучний матеріал - тканину.

Урізноманітнення форм діяльності спричинило формування нових відносин власності. Внаслідок чого на зміну давньому колективізму прийшла окрема сім’я, яка володіла ділянкою землі, худобою, реманентом, виробленими продуктами. Сім’ї об’єдналися у родові общини. Споріднені роди складали плем’я. Так з’явилися нові форми взаємозв’язків між людьми.

Успішний розвиток відтворювального господарства у добу неоліту зробив можливим значне зростання населення земної кулі: за цей час воно збільшилося з 5 до 80 млн. чоловік. Значна його частина перейшла до осілого життя.

Знаряддя праці

У неоліті людина вдосконалила своє вміння обробляти камінь, дерево, ріг і кістку. Урізноманітнилися не лише знаряддя праці, а й способи їх виготовлення. Якщо раніше людина, виготовляючи знаряддя праці, лише оббивала камінь, то тепер вона його свердлила, шліфувала, пиляла. Свердлили за допомогою порожнистої кістки. її ставили на камінь й швидко крутили, підсипаючи під неї пісок. Багато часу потрібно було, щоб зробити у камені маленький отвір. Також великих зусиль потребувало і шліфування. Спочатку робили кам'яну заготовку і, оббиваючи, надавали їй потрібної форми. Потім заготовку шліфували за допомогою трамка пісковику, підсипаючи пісок на поверхню, яку обробляли, та поливаючи її водою. Пиляли за допомогою зазубрених кам'яних пластин - пилок.

Перейти на сторінку: 1 2


Подібні статті

Учення В.І. Вернадського про ноосферу
Ноосфера ("мисляча оболонка", сфера розуму) – вища стадія розвитку біосфери. Це сфера взаємодії природи і суспільства, в межах якої розумна людська діяльність стає головним, визначаючим чинником розвитку. Чому виникло поняття & ...

Рослини – рятівники від радіації
Вплив рослин на організм людини Все живе на нашій планеті взаємно впливає один на одного. Тому вплив рослин на людський організм давно доведено. Серед судинних (вищих) рослин природної флори України й такі, введення яких в організм перед або під час ...

Головне меню