Загальна характеристика флори Українських Карпат

Карпати поділяються на Західні, Східні, Південні. Українські Карпати займають частину Східних Карпат - в межах України. В зарубіжній літературі Українські Карпати мають назву Лісисті Карпати, хоча останні, в розумінні Ф. Пакса (Pax, 1898) та його послідовників, не охоплюють всієї теперішньої території Українських Карпат.

Українські Карпати розміщені в межах 47° 45' - 49° північної широти та 22° 26' - 25° 10' східної довготи. ''Загальна довжина Українських Карпат становить близько 270 км, ширина - 110- 120 км.

Під високогір'ям ми розуміємо територію, розташовану вище від сучасної верхньої межі лісу. Верхня межа лісу є загальновизнаним природним розчленуванням рослинних поясів з характерними типами рослинності та ландшафтами. Ця межа найбільш об'єктивно й наглядно відображає зміну фізико-географічних умов і екологічних факторів, що впливають на ріст і розподіл рослинності в горах.

Субальпійський пояс. Вище від верхньої межі лісу починається субальпійський пояс. На гірських хребтах нижня межа поясу проходить на різній висоті. В середньому нижня межа субальпійського поясу в північно-західній частині проходить на висоті 1150-1250 м над р. м, а в південно-східній частині, що знаходиться на відстані близько 300 км, у Чивчинських горах, нижня межа субальпійського поясу проходить в середньому на висоті 1450-1550 м над р. м.

Наводимо висоти, на яких на різних гірських масивах в Українських Карпатах і Карпатах взагалі проходить межа субальпійського поясу :

Українські Карпати: Бескиди й низькі полонини - 1150-1250 м, Чорногора-1350-1450, Чивчино-Гринявські гори - 1450-1550 м.

Західні Карпати: Татри - 1675 м, Баб'я Гура - 1350 м (Pawlowski, 1969).

Східні й Південні Карпати: Роднянські гори - 1369 м, гори Каліман - 1592, гори Бучежі - 1650, гори Ретєзат - 1698 м (Donita, 1965).

Наводимо висоти, на яких в Карпатах проходить нижня межа альпійського поясу :

Західні Карпати: Татри - 1800 м, Баб'я Гура - 1650 м (Pawlowski).

Українські Карпати: Свидовець - 1800 м, Чорногора - 1800, Мармароські Альпи - 1800м.

Східні Румунські Карпати: Роднянські гори - 1850 м, гори Каліман - 1850 м.

Південні Карпати: гори Бучежі - 2200 м, гори Ретєзат - 2250 м (Donita).

Рослинність субальпійського поясу представлена на всіх гірських масивах Українських Карпат. Однак у північно-західній частині на окремих гірських групах вона виступає тільки у вигляді невеликих острівців (вершини гір Розсипанець, Кінчик, Пікуй). Верхня межа субальпійського поясу збігається з нижньою межею альпійського поясу. Для рослинності субальпійського поясу характерні зарості криволісся, основними едифікаторами якого є вільха зелена (Alnus (Duschekia) viridis), сосна гірська, або сосна муго (Pinus mugo), яловець сибірський (Juniperus sibirica), чагар-ничкові угруповання (Vaccinietum). У вищих положеннях субальпійського поясу, в південно-східній частині (починаючи з хребта Свидовець) зростають чагарникові ценози з рододендрона Коча (Rhododendron) та чагарничкові ценози з водянки (Empetrum hermaphroditum). Перелічені угруповання чергуються з трав'янистими ценозами, а в місцях, де відсутнє криволісся, останні займають панівне положення.

Зональний характер рослинності субальпійського поясу виражений чітко на всій території, за винятком крутих схилів, скель, кам'янистих осипів та вологих заболочених лощин і високогірних боліт.

Подібні статті

Принципові відмінності живих систем від неживих
Проблема походження життя отримала зараз непереборну цікавість для всього людства. Вона не тільки залучає до себе пильну увагу вчених різних країн і спеціальностей, але цікавить взагалі всіх людей світу. Зараз вважається загальновизнани ...

Ссавці Чернігівської області
Коли після важкої праці виїжджаєш на лоно природи і спостерігаєш, як усе живе жадібно підставляє себе під сонячне проміння, купається у ньому, коли дивиться на квітучі луки або обережно підступаєш до таємничого болота, слухаєш пташиний спі ...