Типи вищої нервової діяльності

Як відомо, різні люди в певних життєвих обставинах поводяться неоднаково. Це пояснюється тим, що психічна діяльність кожної людини глибоко індивідуальна. Ще стародавні вчені намагались класифікувати людей за темпераментами, проте вперше наукову класифікацію запропонував І.П. Павлов.

Вивчення індивідуальних особливостей вищої нервової діяльності у тварин стало для І.П. Павлова основою встановлення в собак чотирьох типів вищої нервової діяльності. Пізніше, проводячи аналогію з людиною і зробивши поправку на якісні особливості її психіки, І.П. Павлов дав класичне визначення типів вищої нервової діяльності людини. Згідно з цим вченням, нервова система характеризується трьома основними властивостями: силою, врівноваженістю та рухливістю процесів збудження і гальмування. Характером взаємодії цих трьох властивостей нервової системи зумовлюються індивідуальні особливості вищої нервової діяльності людини, її працездатність і поведінка.

І.П. Павлов визначив чотири типи вищої нервової діяльності: сильний неврівноважений; сильний врівноважений, рухливий; сильний врівноважений, малорухливий, або інертний; слабкий, знижено збудний.

Сильний неврівноважений тип. У дітей цього типу процеси збудження переважають над процесами гальмування. У них легко утворюються умовні рефлекси, проте гальмування значно ослаблене. Такі діти непосидючі, їм бракує наполегливості у праці. Навіть сильні подразники, сторонні для цього рефлексу, не гальмують його, а, навпаки, посилюють. У дітей цього типу нестійкі негативні умовні рефлекси. Ці діти дуже рухливі, збудливі, говорять голосно, невідповідно сильно реагують навіть на слабкі больові подразнення, мало дисципліновані, нерідко агресивні. Вони рухаються поривчасто, розмовляють швидко. Серед таких дітей бувають дуже здібні, емоційні, темпераментні.

Друга група дітей сильного неврівноваженого типу характеризується агресивною поведінкою. Вони дуже запальні, вибухи гніву в них часті, проте нетривалі. Нарешті, третя група сильного неврівноваженого типу - це важковиховувані діти. В них гальмівні процеси настільки послаблені, що вони не в змозі гальмувати свої інстинкти і нерідко порушують при цьому естетичні норми поведінки. Виховання і навчання таких дітей потребує великої витримки і такту, настійливості і цілеспрямованих дій вихователів, педагогів та батьків. Вплив на них батьків і педагогів стає новим подразником j викликає ще більший напад збудження, аж до агресивності. Дітей цього типу можна до певної міри перевиховати, але тільки повільним, поступовим тренуванням. Вправами можна посилити в них процеси гальмування і послабити процеси збудження.

Сильний врівноважений, рухливий тип. У дітей цього типу процеси збудження і гальмування досить посилені, врівноважені і рухливі. Всі умовні рефлекси в них утворюються легко і швидко. Вчаться такі діти успішно.

Реакції-відповіді в дітей сильного врівноваженого, рухливого типу відповідають силі подразників. Мова в них швидка, але плавна, з багатою мімікою й жестикуляцією, словниковий запас великий. Діти цього типу, як правило, легко спілкуються, вони емоційні, життєрадісні, ініціативні, дисципліновані, швидко освоюються в незнайомій обстановці. Якщо правильно організовано режим навчання, кора великого мозку в таких дітей перебуває в стані оптимального збудження, що сприяє високій працездатності. Перебудов динамічного стереотипу відбувається без особливих ускладнені. Для педагогів складність у роботі з цими дітьми полягає тільки в тому, що їх для успішної роботи треба постійно тримати в стані зацікавлення. Отже, вчителеві треба весь час урізноманітнювати прийоми і методи навчання.

Сильний врівноважений, малорухливий (інертний) тип. У дітей цього типу процеси збудження і гальмування сильні і врівноважені, проте від одного виду діяльності до другого вони переходять важко. Умовні рефлекси утворюються повільно, але вони міцні. Мова в цих дітей спокійна, правильна, з достатнім словниковим запасом, проте без надмірної міміки і жестикуляції. Діти малорухливі, посидючі на уроках, дисципліновані. Вони успішно вчаться, досить наполегливі у переборенні труднощів і сумлінні у виконанні завдань.

Слабкий, знижено збудний тип. Щоб у дітей такого типу утворилися умовні рефлекси, потрібна більша кількість поєднань з безумовним подразником. Тому умовні рефлекси в них утворюються повільно. Сильні або тривалі подразнення спричинюють у таких дітей позамежне гальмування, вони швидко втомлюються. Сторонні подразники легко викликають у них зовнішнє гальмування. Динамічний стереотип змінюється дуже важко.

Перейти на сторінку: 1 2


Подібні статті

Флора і рослинність урочища Пагур
Людину оточує справжній зелений океан різноманітних рослин, який є важливою, невід’ємною складовою частиною біосфери Землі. Він відіграє незамінну роль у житті як людини, так і всієї природи. Без перебільшення можна сказати, що без зелених росл ...

Мінерали в харчуванні людини
Мінеральні речовини входять в склад тканин організму людини, ферментів, гормонів. Вони відіграють велику роль в пластичних процесах, у формуванні і побудові тканин організму, особливо скелету, підтримання кислотно-лужної рівноваги, створен ...

Головне меню