Контроль якості одержання білка

Однорідний штам мікроорганізму висівають у пробірки, вирощують д певного віку в оптимальних умовах, а потім поміщають у холодильник при температурі 3 - 4 °С. Пересівання культур проводять через певні проміжки часу. Тривалі паузи між пересіваннями неприпустимі, тому що при цьому виснажується й сохне середовище, позначається негативний вплив метаболітів, можливі мутації.

При пересіваннях варто переносити тільки суперечки або невеликі шматочки міцелію без середовища, щоб у свіже середовище не вносити продукти метаболізму. Для тривалого зберігання штамів часто використають крохмальні середовища.

Дріжджі зберігають в 10 % - ному водяному розчині гліцерину в запаяних ампулах в атмосфері рідкого азоту при низьких температурах (- 196 ÷ - 165 °С)

Заготовлені чисті культури мікроорганізмів у міру необхідності подають у виробництво. Для цього штам МО асептично пересівають у качалочні колби із середовищем, що відповідає складу середовища, і вирощують до відповідного віку.

Одержання чистої культури можна також здійснити в лабораторному ферментаторі періодичної або безперервної дії. Потім розведення чистої культури, що перебуває в стадії інтенсивного зростання, задають у малий посівний апарат з підготовленим живильним . середовищем

Готування живильного для середовища посівного матеріалу окремо від основного виробництва здійснюють лише на деяких заводах.

На другій стадії вирощування посівного матеріалу живильне й із дріжджове розведення надходять у малий посівний апарат обсягом 0,5 м3. Щільність початкової засівби невелика (0,01 % у перерахуванні на сухі дріжджі). Спочатку в посівний апарат подають близько 40 л середовища зі змістом РВ 2 - 2,6 % і розбавляють її в 4 - 4,5 рази стерильною водою так, щоб зміст РВ не перевищувало 0,45 - 0,5 %. Інтенсивно середовище, поступово додають інша кількість живильного розчину (70 - 90 л) зі швидкістю 7 - 8 л/г, при цьому рН підтримують на рівні 4 - 5,5 додаванням аміачної води.

Культивування продовжують до нагромадження дріжджів 3,5 - 4 г/л (по сухій масі). Процес закінчується за 12 - 15 годин.

Третя стадія готування посівного матеріалу здійснюється в посівних апаратах обсягом 4 - 5 м3. У них подають близько 180 - 200 л середовища, розбавляють в 6 - 6,5 рази стерильною водою й задають всі дріжджі, отримані на другій стадії (близько 300 л). Всю масу активно аэрують у плині 10 - 12 годин при одночасному доливі живильного із середовища розрахунку 70 - 75 л/г і додаванні аміачної води для підтримки рН.

Четверта стадія процесу здійснюється в малому ферментаторі обсягом 12 - 15 м3. Апарат на 10 % заповнюють стерильною або прокип'яченою водою, уводять близько 0,5 м3 середовища й перекачують уміст попереднього апарата (2,5 - 2,7 м3). Вирощування посівного матеріалу триває 8 - 9 ч при постійному доливі середовища з розрахунку близько 1,5 - 1,7 м3 за один цикл. До кінця циклу дріжджів у середовищі повинне втримуватися 4 - 5 г/л (по сухій масі). Потім починають відбирати в основне виробництво по 1 - 1.5 м3 дріжджів у годину, додаючи одночасно свіже середовище зі змістом РВ 1 - 1,2 %. Процес триває від 5 до 10 год, після чого цикл готування посівного матеріалу відновляється.

На початку кожного циклу в лабораторії відбирають варіанти культури дріжджів, які дали найкращі результати по нагромадженню білка й швидкості росту в основному виробництві.

Якщо підприємство має більшу продуктивність й обсяг посівного матеріалу, рівний 1 - 1,5 м3/ч, недостатній, у схему готування посівного матеріалу включають п'яту стадію, тобто ще один ферментатор, в 4 - 6 разів більший по обсязі ферментатора четвертого ступеня. У цьому випадку четверту стадію процесу проводять, як третю, п'ятий апарат працює по режиму четвертої стадії, добір готових дріжджів становить 6 -7 м3/ч.

Подібні статті

Рослинність евтрофних боліт
Актуальність. В епоху широкомасштабного впливу людської цивілізації на навколишнє середовище проблема вивчення закономірностей генезису, динаміки боліт і заболочених земель як важливого біоенергетичного компонента та носія значного обсягу ...

Походження та філогенез плазунів
Впродовж мільярдів років Земля змінювалася – в небо здіймалися гори, море заливало суходіл, острови підіймалися з глибин океану й перетворювалися на материки, але найбільших змін планета зазнала після виникнення життя близько 3,5 мільярди ...