Еколого-біологічна характеристика отруйних членистоногих світу

Муха цеце (Glossina morsitans) - коричнева або жовта муха завдовжки 1 см. Крила схрещені на спині, хоботок голкоподібний, направлений вперед. Налічується 22 різних види мухи цеце. Усі вони живуть у субсахарній Африці. Як самки, так і самці пожадливо п'ють кров хребетних тварин, висмоктуючи за один раз утричі більше крові, ніж важать самі. Вони смокчуть кров у найрізномаїтіших рослиноїдних тварин, як міцевих, так і завезених. Кусають вони й людей. Укус такої мухи залишає глибоку й болючу рану. Вона водночас і свербить, і болить. На місці укусу виникає ґулька. Географічне поширення: поширені в країнах з тропічним кліматом. Живуть в заростях чагарників по берегах річок і озер, поблизу житла людини. Морфологія. Розміри мухи від 10 до 13,5 мм. Характерною особливістю є дві великі темні плями на спинний частини грудей[19].

Життєвий цикл. Мухи цеце - облігатні гематофагі, харчуються переважно кров'ю людини, іноді кров'ю свійських і диких тварин. Муха цеце - живородна. На протязі життя, яка триває 3-6 місяців, самка 6-12 разів народжує і відкладає на поверхні ґрунту одну живу личинку.

Розвиток личинок відбувається в ґрунті, там вони заляльковуються. Розвиток лялечок триває 3-4 тижні і з них виходять дорослі особини.

Рисунок 2.1 - Муха цеце (Glossina morsitans)

Бразильський мандрівний павук (Phoneutria fera) - швидкий, активний і дуже отруйний павук! Цих великих і небезпечних павуків відносять до найбільш отруйним павукам, відомим людині. У південній Америці ці павуки зазвичай зустрічаються в будинках, ховаються в черевиках, капелюхах і іншому одязі.

Бразильський мандрівний павук не плете павутину і не сидить на місці, звідси він і одержав свою назву (у нього є інша назва - банановий павук).

Ареал проживання: тропічні і субтропічні регіони південної Америки. Один зареєстрований випадок укусу в Україні[20].

Тип: земний, також живе на деревах. Їжа: молоді павуки поїдають дрозофіл, дрібних цвіркунів. Дорослі особини їдять цвіркунів та інших великих комах, а також маленьких ящірок і мишей. Розмір: 10-12,5 см. Характер: активний і збуджений.

Рисунок 2.2 - Бразильський мандрівний павук (Phoneutria fera)

Каракурт (Latrodectus tredecimguttatus) - один з найнебезпечніших видів павуків. Укус його у 50 разів отруйніший, ніж укус тарантула. Смертність від його укусу за підрахунками вчених становить приблизно 4%, а отрута у 15 разів сильніша за отруту гримучої змії. Ці павуки мають 8 очей, які розташовуються у 2 ряди. Хеліцери у них вертикальні і не дуже великі. Ноги без товстих шипів, але з численними щетинками. На кінці лапок розташовані 3 кігтики: основні зубцюваті і додатковий - сильно витягнутий. Черевце часто округле, навіть кулясте. Органи дихання представлені 1 парою легеневих мішків і 1 парою трахей. Самка досягає 2 см, бархатно-чорного кольору. Під час розмноження у неї на черевці з’являються червоні цяточки. Самці менші від самок. Після спарювання, якщо самець не встигає втекти, самка його з’їдає, за що й отримала назву «чорна вдова».

Селяться каракурти у місцях, де ростуть бур’яни, для житла плетуть гніздо з павутини, прикріплюючи його до трави. Павуки-каракурти поширені на Півдні України, біля Азовського моря. На Херсонщині каракурти з’явились давно, знайдені вони на Кінбурнській косі, Солоноозерній ділянці, Джарилгачі, узбережжі Лазурного та Залізного порту, Буркутах, а тепер зустрічається в районі Таврійського житломасиву та Кіндійки[21].

В Одеській області на Катранській косі, вздовж морського узбережжя. Його отрута унікальна за своєю силою: вона сильніша від отрути гюрзи в 15 разів! На щастя, каракурт набагато менший від гюрзи, інакше ніхто не вижив би після його укусу! Він - родич знаменитої «чорної вдови», яка живе у Північній Америці.

Подібні статті

Біохімія трансгенної картоплі в умовах України
Підвищений “тиск” на організм людини ксенобіотичних сполук природного та штучного походження обумовлює необхідність поглибленого вивчення таких сполук, і в першу тих із них, котрі входять до складу найбільш поширених харчових продуктів, зо ...

Вікові особливості нервової функції
Вікова періодизація є умовним поділом цілісного життєвого циклу на вікові періоди, що вимірюються роками. Відомо, що розвиток дитини відбувається за кілька періодів, які послідовно змінюють один одного. Цей процес є обов'язковим і передбач ...