Кмин

Дворічна трав'яниста рослина. У перший рік формує м'ясистий слабогіллястий корінь з великою розеткою прикореневих листків. Наступного року утворює квітконоси і плодоносить. Листки двічі- або тричіперисті, з лінійними, загостреними часточками. Квітки зібрані у зонтички по 14—20 штук, пелюстки білі або рожеві. Плід видовжений, стиснутий з боків, ребра тупі, жолобки між ними широкі, з поодинокими канальцями.

Кмин (Carum carvі L.). Синоніми: тимон, кмин звичайний. Дворічна трав'яниста рослина сімейства зонтичних.

Батьківщина - Північна і Центральна Європа. Розповсюджений на всій території європейської частини України. Культивується в центрально-чорноземних і південних областях. Однак більш запашний кмин дають Прибалтика і Західна Білорусія, де кмин росте в дикому виді.

Як пряність використовують головним чином насіння кмину, що з'являються на другому році життя рослини. Плодоносна рослина задовго до випадання насінь зрізують (у липні - серпні), сушать у пучках у провітрюваному приміщенні, а потім обмолочують. Молоді листи, втечі і корені кмину можна вживати у свіжому виді в салати. Корені, крім того, можна маринувати й уварювати з медом і цукром [10].

Семена кмину додають у супи (капустяні, цибульні, картопляні), соуси, квашену капусту, при засолюванні помідорів і огірків, а також у хліб, пампушки, булочки, оладки, сири і сир і, нарешті, у пиво і кваси; із кмином добре відварювати картопля в мундирі.

Найкраще йде кмин у блюда, що містять як основний компонент капусту або сир (бринза, сир). Уводять кмин у гарячі блюда в процесі готування за 10-12 хвилин до готовності,

Близькі до кмину такі пряності, як ажгон і кмин, у яких основною використовуваною частиною є також насіння, але аромат їхній і тому сфера використання трохи інші.

Тонус — сорт селекції Сквирської селекційно-дослідної станції овочів-ництва. У перший рік вегетації використовують як овочеву культуру, а на другий як ефіроолійну. Ефірну олію добувають з насіння. Його урожайність - 5,7—10,6 ц/га, вміст ефірної олії — 3%.

Рекомендований для вирощування на Поліссі для харчової промисловості.

Пултівський-1 — середньостиглий сорт селекції Інституту кормів УААН, отриманий методом індивідуально-групового добору з сорту Хмельницький. Кущ прямостоячий, компактний, висотою 110—160 см. Листя зелене, видовжено-овальне, розсічене. Розміщення листків чергове. Урожайність сировини (насіння) — 18—23 ц/га, вміст ефірної олії — 3,8—4,1%, валовий збір — 94—116 кг/га. Рекомендований для зони Степу.

Подібні статті

Життєдіяльність личинок волохокрильців
Ентомологія – наука, яка безупинно розвивається, постійно збагачується новими даними і новими ідеями. За 15 років ентомологія зробила величезний крок вперед у розумінні багатьох аспектів екології, фізіології, поведінки і взаємозв`язків ко ...

Птахи Коропського району
Людина в своїй господарській діяльності використовує багатства природних екосистем і сама створює штучні або напівштучні екосистеми з метою їх збагачення і кращого пристосування до своїх потреб. Насаджені ліси і парки, поля сільськогоспода ...