Характеристика та екологічні особливості ампельних рослин

Росте у вологих тінистих місцях.

Невибагливі рослини, узимку ростуть при температурі не нижче 10 °С. Види з зеленими листками люблять напівзатінені місця; з яскраво забарвленими - світлі. Догляд загальний. Рекомендується щорічне омолоджування шляхом живцювання. Черешки висаджують по декілька штук у горщик, поливають помірно, але часто обприскують. Використовують як ампельні і ґрунтопокривні рослини, а також для озеленення балконів.

Ціанотіс сомалійський

Батьківщина - Сомалі.

Багаторічна сланка рослина. Стебла ламкі, повзучі, які піднімаються. Листки щільно покривають рослину. Вони досить м'ясисті, злегка загострені, лінійними, ясно-зелені, покриті дрібними сріблистими волосками. Цвіте рідко ніжно-блакитними квітами. З віком втрачає декоративність, тому через 1-2 року його варто відновляти.

Любить світлі місця, але не прямі промені сонця. Узимку поливають мало і вирощують при температурі 13-15°С. Через опушення рослина погана переносить обприскування - загниває.

Рослину розмножують черешками, що легко і швидко укореняються в різних субстратах. Укорінені черешки найкраще висаджувати в неглибокі, але широкі плошки, ящики, кашпо. У підживленні не має потреби.

Ґрунт підбирають легкий: листова земля, торф, пісок, перегній (1:1:1:1). Якщо перегною більше, ніж потрібно, у ціанотісу не утворюється опушення.

Шкідники: павутинний кліщик, попелиця, щитівка.

Ціанотіс кьюсський

Батьківщина - Індія. Невисока багаторічна рослина, сукулент. Утворює розетки. Опушені пагони червоно-коричневого кольору. М'ясисті листки покриті дрібними волосками, знизу фіолетового кольору. Квітки невеликі, блакитно-фіолетового кольору. Вимоги до вирощування такі ж, як і для ціанотісу сомалійського.

Родина Акантові

Тунбергія - Thunbergіa Retz. (Акантові - Acanthaceae)

Рід названий на честь учня К. Ліннея шведського ботаніка К. П. Тун-Берга (1743-1822). Близько 200 видів, розповсюджених у тропіках Старого Світу.

Т. запашна - Th. fragrans Roxb. Деревеніюча кучерява ліана (на батьківщині до 6 м дл.). Стебло ребристе, гілчасте, опушене притиснутими волосками. Листи до 7 см довж, супротивні, черешкові, трикутні або стріловидні, з гострою верхівкою й усіченою або серцеподібною основою, зверху темно-зелені, знизу більш світлі. Квітки до 5 см у діам., одиночні, пазушні, із двома великими яйцеподібними зеленими прицвітниками. Колесовидний відгин віночка білий, п`ятичленний, переходить у вузьку пряму трубку. Частки відгину на кінцях усічені. Чашечка невелика (2-3 мм), з численними нерівними білуватими зубцями. Батьківщина - Індія. У культурі з 1796 р.

Т. крилата - Th. alata Bojer. Трав'яниста ліана з кучерявими опушеними стеблами. Листки до 7 см довж, супротивні, трикутні, з усіченою або серцеподібною основою, на цілком або частково крилатих черешках, опушені. Квітки до 4 см у діам., одиночні, пазушні, із двома яйцеподібними опушеними зеленими прицвітниками. Віночок з колесовидним, жовтогарячим або кремовим відгином і вгорі роздутої вигнутої темно-бурої усередині трубкою. Батьківщина - тропіки Африки. У культурі з 1824 р. Відомі численні садові форми, що розрізняються забарвленням квіток; наприклад, Alba - з білими квітками з темним зівом, Aurantіaca - з жовтувато-жовтогарячими квітками і Bakerі - з чисто-білими квітками.

Т. прямостояча - Th. erecta Т. Anders. Чагарник до 1,8 м висоти, зі злегка ребристим стеблом. Листки до 6 см довж. і 4 см шир., короткочерешкові або сидячі, супротивні по 3, яйцеподібні або широколанцетні, голі, по краях неяснозубчаті або хвилясті. Квітки одиночні, пазушні. Чашечка до 1 см довж., яскраво-зелена, багатозубчаста. Віночок яскраво-фіолетовий з п`ятилопастним колесовидним відгином до 4 см у діам. і воронковидною, усередині жовтою, зовні білою трубкою. У основі квітки два швидко опадаючих прицвітники до 1,5 см довж. Батьківщина - Зах. Африка. У культурі із середини XІ в. Відома белоквіткова форма Alba.

Рослини вирощують узимку при температурі 14-16 °С. Світлолюбні. Розмножують черешками і насінням. Використовують для вертикального озеленення.

Зазначені види в культурі вирощують з насіння тільки після штучного запилення. Плід - коробочка з двома або одним насінням.

Родина Ластовневі

Хойя - Hoya R. Br. (Ластовневі- Asclepіadaceae)

Названа на честь англійського садівника Т. Хоя. Близько 200 видів, розповсюджених в Індії, Ю. Китаєві, на о-вах Тихого океану й в Австралії.

X. м'ясиста, восковий плющ - Н. carnosa R. Br. Кучерява ліана з одеревенілими стеблами до 6 м довж. Листки супротивні, м'ясисті, овальні або довгасті, тупі або короткозагострені, темно-зелені, близько 8 см довж. Квітки численні в зонтиковидних пазушних суцвіттях, із приємним запахом. Віночок до 1,5 см у діам., пятичленний, білий, восковидний, з рожевою коронкою.

Подібні статті

Рослини і тварини шкільного куточку живої природи
Успішне засвоєння учнями матеріалу з біології, набуття ними практичних умінь і навичок із вирощування рослин і догляду за тваринами, розвиток інтересу й працьовитості істотно залежить від практичних робіт і спостережень, які ведуться за живими об&rsq ...

Особливості будови і біології павуків
Актуальність: павуки в наш час є однією з найбільш процвітаючих груп тварин. Вони освоїли всі природні зони Землі - від пустель і тропічних лісів до помірних областей Найбільш значущою ознакою павуків, яка відрізняє їх від інших, є паву ...