Гриби-двійники: їх поширення та характеристика

Найбільш небезпечні з отрутних говорушок – білувата, воскова й ін. – звичайно мають плодові тіла середніх і дрібних розмірів, з капелюшком від 2 до 7 см діаметром, з частими вузькими пластинками, більш-менш сильно збігаючими по ніжці. Їхнє забарвлення звичайно білувате або грязно-білувате, іноді із сіруватим відтінком. І по розмірах плодових тіл, і по їхньому забарвлення ці види не схожі на їстівні, збирають іноді грибниками гопорушки – лійастоподібну, сіру або булавоногу, тому небезпеки змішання їх з цими видами немає. Однак отрутні говорушки схожі на їстівний маловідомий гриб з цієї ж родини – підвішень, або івишень, що зустрічається з липня по вересень у широколистяних, рідше березових і хвойних з домішкою берези лісах, а також на лугах і в садах, тобто в тих же місцеперебуваннях і в ті ж терміни що й отрутні говорушки. Основна відмінність підвішеня від отрутних говорушок – рожеві пластинки і рожевий споровий порошок; у говорушок і пластинки і споровий порошок білі.

Ще один смертельно отрутний гриб, токсичність якого була установлена відносно недавно, у 50-і роки, – павутинник оранжево-червоний. Це маловідомий у нас отрутний гриб, і хоча він і не має їстівних двійників його відмітні ознаки варто знати. Капелюшок у цього гриба діаметром до 8 см, апельсиново-оранжева, іноді червонувата зі злегка повстяною поверхнею, іноді з тонкими темними волокнами; пластинки оранжево-охряні або оранжево-житні з характерним апельсиново-червоним відтінком; ніжка звужена до основи, жовтувата, з віком сіріюча; м'якоть плодового тіла жовтувата, зі слабким запахом редьки. У молодих плодових тіл є (як і у всіх павутинників) кортина – павутинчаста частина покривала. Споровий порошок коричневий. З цього опису видно, що павутинник оранжево-червоний подібно лише з деякими іншими павутинниками, але оскільки їстівні павутинннки не користуються в нас популярністю, небезпека збору оранжево-червоного замість якого-небудь з них невелика.

Найбільш відомі гриби-двійники – опеньки: їстівний літній, осінній і зимові (зимовий гриб) і отрутні несправжні опеньки – сірчано-жовтий і цегляно-червоний. Несправжні опеньки здебільшого не викликають небезпечних для життя отруєнь, але оскільки їхній дуже часто плутають з справжніми опеньками, необхідно знати основні відмітні ознаки цих грибів. Обидва види несправжніх опеньків відрізняються від справжніх опеньків насамперед забарвленням пластинок: у сірчано-жовтого вони спочатку сірчано-жовті, а в цегляно-червоного – білуватого або грязно-жовті, але в міру утворення суперечка дуже швидко сутеніють, здобуваючи чорнувато-маслинове або маслиново-буре забарвлення. У літнього опенька вони спочатку кремові, що пізніше буріють, а в осіннього опенька і зимового гриба – білі або жовтуваті і ніколи не сутеніють. Зеленувато-маслиновий відтінок пластинок у грибів з темним споровим порошком, що ростуть великими групами на пнях, на ґрунті біля них або рідше на живих стовбурах дерев – ознака несправжніх опеньок, що надійно відрізняє їх від справжніх опеньок.

Подібні статті

Характеристика антитіл та імуноглобулінів
Імуноглобуліни (антитіла) мають здатність специфічно з'єднуватись з антигеном і є найважливішими молекулами імунологічної системи. Тому докладне вивчення їх будови, властивостей і утворення є передумовою розуміння імунологічних механізмів. ...

Праця як прорив до свободи
Що таке праця? Праця - це той місток, що прокладений від первісної до сучасної людини. Саме вона зробила нас тим, ким ми є. Ми перестали ховатись від блискавки, думаючи, що це боги карають нас за неслухняність, перестали чекати літа, аби ...