Гриби-двійники: їх поширення та характеристика

Найбільш небезпечні з отрутних говорушок – білувата, воскова й ін. – звичайно мають плодові тіла середніх і дрібних розмірів, з капелюшком від 2 до 7 см діаметром, з частими вузькими пластинками, більш-менш сильно збігаючими по ніжці. Їхнє забарвлення звичайно білувате або грязно-білувате, іноді із сіруватим відтінком. І по розмірах плодових тіл, і по їхньому забарвлення ці види не схожі на їстівні, збирають іноді грибниками гопорушки – лійастоподібну, сіру або булавоногу, тому небезпеки змішання їх з цими видами немає. Однак отрутні говорушки схожі на їстівний маловідомий гриб з цієї ж родини – підвішень, або івишень, що зустрічається з липня по вересень у широколистяних, рідше березових і хвойних з домішкою берези лісах, а також на лугах і в садах, тобто в тих же місцеперебуваннях і в ті ж терміни що й отрутні говорушки. Основна відмінність підвішеня від отрутних говорушок – рожеві пластинки і рожевий споровий порошок; у говорушок і пластинки і споровий порошок білі.

Ще один смертельно отрутний гриб, токсичність якого була установлена відносно недавно, у 50-і роки, – павутинник оранжево-червоний. Це маловідомий у нас отрутний гриб, і хоча він і не має їстівних двійників його відмітні ознаки варто знати. Капелюшок у цього гриба діаметром до 8 см, апельсиново-оранжева, іноді червонувата зі злегка повстяною поверхнею, іноді з тонкими темними волокнами; пластинки оранжево-охряні або оранжево-житні з характерним апельсиново-червоним відтінком; ніжка звужена до основи, жовтувата, з віком сіріюча; м'якоть плодового тіла жовтувата, зі слабким запахом редьки. У молодих плодових тіл є (як і у всіх павутинників) кортина – павутинчаста частина покривала. Споровий порошок коричневий. З цього опису видно, що павутинник оранжево-червоний подібно лише з деякими іншими павутинниками, але оскільки їстівні павутинннки не користуються в нас популярністю, небезпека збору оранжево-червоного замість якого-небудь з них невелика.

Найбільш відомі гриби-двійники – опеньки: їстівний літній, осінній і зимові (зимовий гриб) і отрутні несправжні опеньки – сірчано-жовтий і цегляно-червоний. Несправжні опеньки здебільшого не викликають небезпечних для життя отруєнь, але оскільки їхній дуже часто плутають з справжніми опеньками, необхідно знати основні відмітні ознаки цих грибів. Обидва види несправжніх опеньків відрізняються від справжніх опеньків насамперед забарвленням пластинок: у сірчано-жовтого вони спочатку сірчано-жовті, а в цегляно-червоного – білуватого або грязно-жовті, але в міру утворення суперечка дуже швидко сутеніють, здобуваючи чорнувато-маслинове або маслиново-буре забарвлення. У літнього опенька вони спочатку кремові, що пізніше буріють, а в осіннього опенька і зимового гриба – білі або жовтуваті і ніколи не сутеніють. Зеленувато-маслиновий відтінок пластинок у грибів з темним споровим порошком, що ростуть великими групами на пнях, на ґрунті біля них або рідше на живих стовбурах дерев – ознака несправжніх опеньок, що надійно відрізняє їх від справжніх опеньок.

Перейти на сторінку: 1 2 3 


Подібні статті

Інсулін
Основною ознакою будови залоз внутрішньої секреції є відсутність вивідних проток, тому їхні секрети виділяються безпосередньо у кров або лімфу, що їх омиває. Кількість цих секретів невелика, називаються вони гормонами (від грецького слова, ...

Викопні головоногі молюски
Головоногі - найбільш високоорганізована група молюсків і одні з найбільш високоорганізованих безхребетних. До них належать кальмари, каракатиці, восьминоги (близько 650 сучасних видів). Це - виключно морські організми, найбільше поширені ...

Головне меню