Тип напівхордові (hemichordata)

Напівхордові займають проміжне положення між безхребетними й справжніми хордовими. Вони, як і хордові, мають спинний нервовий тяж і парні зяброві щілини, але, як у всіх безхребетних, у них немає справжньої спинної струни - хорди. Напівхордові - одиночні або колоніальні морські тварини, вони ведуть різноманітний спосіб життя (від бентосу до планктонів).

Серед напівхордових виділяють три класи, велике геологічне значення має клас граптолітів - мешканців раннепалеозойских морів.

Клас граптоліти (Graptolithina). Граптоліти - вимерлі морські колоніальні тварини, про будову м'якого тіла яких нічого не відомо. Кістяк колонії складався з окремих галузей з комірками, у яких містилися окремі особини. Число комірок у колонії могло досягати 20-30 тис.

Серед класу граптолітів виділяють два підкласи: рунисті граптоліти й справжні граптоліти.

Рунисті граптоліти мали колонію, що нагадує гілочку водорості, вони вели прикріплений бентосний спосіб життя. Представник: рід диктионема (Dictyonema) у вигляді рунистої гілочки (пізній кембрій - ранній карбон).

Справжні граптоліти вели планктонний спосіб життя. Численні гілочки з комірками в один або у два ряди прикріплювалися до плавального міхура. Представники: рід монограптус (Monograptus) з комірками, розташованими в один ряд (силур); рід диплограптус (Diplograptus) з комірками, розташованими у два ряди (ордовик - ранній силур).

Геологічна історія й значення. Перші граптоліти з'явилися в середині кембрію, а останні вимерли на початку карбону. В ордовику й силурі досягли розквіту й поширилися у всіх морях і океанах земної кулі. Особливо це ставиться до планктонних форм, які легко переміщалися плинами на значні відстані. Серед граптолітів багато гарних керівних копалин для ордовика й силуру.


Подібні статті

Вплив факторів навколишнього середовища на популяції гідробіонтів
У світі все живе пов'язане з водою і значною мірою складається з води. Академік В.І. Вернадський зазначав, що «вода стоїть осібно в історії нашої планети, не має природного тіла, яке могло б зрівнятися з нею за впливом на хід основних прир ...

Молекулярні механізми кросинговеру
Кросинговер - це явище обміну ділянками гомологічних хромосом після кон’югації у профазі-1 мейозу. Результатом цього процесу є обмін генетичною інформацією між хромосомами. Це є одним з головних чинників еволюції,так як забезпечує комбінат ...

Головне меню