Клас земноводні (Amphibia)

Земноводні, або амфібії, - примітивні й самі древні наземні чотириногі. У їхній будові ще збереглися деякі риси предків, що жили у воді, хоча більше особливостей, властивих наземним хребетним. У процесі свого життєвого циклу вони спочатку проходять стадію личинок, які розвиваються у воді, дихають зябрами й позбавлені кінцівок, а потім перетворюються в дорослі чотириногі форми, що живуть поза водою.

Всі земноводні - холоднокровні тварини, температура їхнього тіла залежить від навколишнього середовища. Легені слабко розвинені, тонка слизова шкіра є додатковим органом подиху. Більшість земноводних розмножується, як і риби, шляхом відкладання ікри у воду. Кістяк їх у значній мірі хрящової.

Сучасні земноводні поширені менш широко, чим інші хребетні, в основному вони живуть у південних широтах. Серед них виділяються безхвості (жаби), хвостаті (саламандри, тритони) і безногі.

Перші земноводні - стегоцефали - з'явилися наприкінці девону й жили до початку юри. Стегоцефали мали суцільну черепну коробку (звідси їхня назва) з отворами для очей, ніздрів і тім'яного ока. Їхні зуби були, як у кистеперих риб. Через недосконалу будову поясів кінцівок їхнє пересування на суші було повільним і незграбним. Стегоцефали нагадували крокодилів, жили в заболочених лісах, болотах і лагунах. Поширення на суші більше високорозвинених було однієї із причин вимирання стегоцефалів. Представник: рід іхтиостега (Ichtyostega) з пізнього девону.

Клас плазуючі (Reptilia). Плазуючі, або рептилії, - справжні наземні хребетні, що перебувають на більше високому рівні розвитку, чим земноводні. Це холоднокровні тварини з більше зробленим кровообігом. Вони розмножуються яйцями, що містять велику кількість живильних речовин. Личинкова стадія в розвитку випадає, і молоді тварини відрізняються від дорослих тільки меншими розмірами. У плазуючих більше зроблений кровообіг, легеневий подих.

Дуже різноманітна будова черепа, різняться за формою зуби. Кістяк плазуючих розділений на п'ять відділів, це забезпечує більшу рухливість тіла.

Перші рептилії з'явилися наприкінці карбону, а наприкінці палеозойської ери вони досягли великої розмаїтості. Особливо широко були вони поширені в мезозої. Протягом цієї ери плазуючі досягли панування, заселивши сушу, повітря й водне середовище. Тому мезозой часто називають ерою плазуючих, до кінця цієї ери їхня основна маса вимирає.

Серед сучасних плазуючих відомі черепахи, змії, ящірки, крокодили, хамелеони й гаттерії. Всі ці тварини є лише залишками багатого представниками класу в мезозої, більшість рептилій належить до вимерлих груп.

По особливостях будови кістяка й черепа, по способі життя (наземні й морські) і за часом існування (викопні й сучасні) плазуючі діляться на ряд підкласів, з яких нижче коротко охарактеризовані основні.

Підклас котилозаври (Cotylosauria). Котилозаври (котелкоголові ящери) - найбільш примітивні плазуючі, близькі по будові тіла й черепа до стегоцефалів. Котилозаври були першими справжніми наземними тваринами серед хребетних, вони існували з кінця карбону до кінця тріасу. Представник: рід парейазавр (Pareiasaurus) з пізній пермі - незграбна коротконога тварина.

Підклас звіроподібні ящери (Synapsida). Ця вимерла група рептилій виникла від примітивних котилозаврів наприкінці карбону й була широко поширена наприкінці пермі й у тріасі. Серед цих ящерів було багато хижаків. Мезозойські звіроподібні ящери з'явилися предками ссавців. Про це свідчить наявність зубів різного призначення, як у ссавців: різців, іклів, щічних зубів. Поширення: пізній карбон - середня юра. Представник: рід іностранцевія (Inostrancevia) з пізній пермі - страшний хижак свого часу.

Підклас рибоящері (Ichthyopterygia). Це водні рептилії, подібні по зовнішньому вигляді з рибами й дельфінами. Більшість із них були морськими хижаками, що харчувалися рибою. Поширення: середній тріас - крейда. Представник: рід іхтіозавр (Ichtyosaurus) з ранньої юри.

Підклас лускаті ящери (Lepidosauria). До цього підкласу ставляться змії, ящірки й кілька вимерлих груп рептилій, що є проміжними формами між примітивними плазунами - котилозаврами й більше високоорганізованими - архозаврами. Поширення: пізній карбон - нині. Представник: рід мозозавр (Mososaurus) з пізньої крейди - гігантська морська ящірка.

Підклас архозаври (Archosauria). До цього підкласу ставляться численні мезозойські динозаври й літаючі ящери - птерозаври, а також збережені до наших днів крокодили.

Динозаври (страшні ящери) панували на суші в мезозої, вони були винятково різноманітні за формою й розмірами. Відомі дрібні, не більше кішки, і гіганти, до 30-40 м у довжину, рухливі й незграбні, що ходили на двох і на чотирьох ногах, хижі й растиноядні, покриті лускою й позбавлені панцира. Серед динозаврів були самі великі із всіх відомих тварин, коли-або населяючих нашу планету з довжиною тіла до 40 м, вагою більше 30 т і при цьому з мізерно малими розмірами мозку. Деякі найбільш великі з динозаврів, як і сучасні бегемоти, частина свого життя проводили у воді. З'явилися динозаври в середині тріасу й вимерли до кінця мела. Представники: рід диплодок (Diplodocus) з пізньої юри - гігантський динозавр із довжиною тіла до 30 м і вагою до 30 т; рід ігуанодонт (Jguanodon); рід стегозавр (Stegosaurus) з пізньої юри рід трицератопс (Triceratops) з пізнього мелу.

Перейти на сторінку: 1 2


Подібні статті

Гриби-двійники
Часто отрутні гриби бувають схожі на широко розповсюджені їстівні гриби, і недосвідчений грибник може їх легко поплутати. В одних випадках ця подібність задоволена поверхово, а в інших настільки сильно, що при визначенні грибів помилитися ...

Фауна гідробіонтів озера Сірче
Життя величезної більшості безхребетних тварин повязане з водою. У кожній водоймі розрізняють дно басейну, що називається бенталь, і товщу води – пелагіаль. Організми, що населяють бенталь, мають назву бентичних, або донних, скороченно вон ...

Головне меню