Епіфіз (шишкоподібне тіло): будова, функції

ЕПІФІЗ (шишкоподібна, або пінеальна, залоза), невелике утворення, розташоване в хребетних під шкірою голови або в глибині мозку; функціонує або в якості сприймаюче світло органа або як залоза внутрішньої секреції, активність якого залежить від освітленості. У деяких видів хребетних обидві функції сполучені. У людини це утворення за формою нагадує соснову шишку, звідки й одержало свою назву (греч. epiphysis - шишка, наріст).

Епіфіз розвивається в ембріогенезі зі зводу (епіталамусу) задньої частини (діенцефалону) переднього мозку. У нижчих хребетних, наприклад у міног, можуть розвиватися дві аналогічних структури. Одна, що розташовується із правої сторони мозку, зветься пінеальною, а друга, ліворуч, парапінеальною залози. Пінеальна залоза присутня у всіх хребетних, за винятком крокодилів і деяких ссавців, наприклад мурав’їдів і броненосців. Парапінеальна залоза у вигляді зрілої структури є лише в окремих груп хребетних, таких, як міноги, ящірки й жаби.

Функція. Там, де пінеальна й парапінеальна залози функціонують як орган, що сприймає світло, або "третє око", вони здатні розрізняти лише різний ступінь освітленості, а не зорові образи. У цій якості вони можуть визначати деякі форми поведінки, наприклад вертикальну міграцію глибоководних риб залежно від зміни дня й ночі.

У земноводних пінеальна залоза виконує секреторну функцію: вона виробляє гормон мелатонін, що освітлює шкіру цих тварин, зменшуючи займану пігментом площа в меланофорах (пігментних клітинах). Мелатонін виявлений також у птахів і ссавців; вважається, що в них він звичайно робить гальмуючий ефект, зокрема знижує секрецію гормонів гіпофіза.

У птахів і ссавців епіфіз відіграє роль нейроендокринного перетворювача, що відповідає на нервові імпульси виробленням гормонів. Так, що попадає в очі світло стимулює сітківку, імпульси від якої по зорових нервах надходять у симпатичну нервову систему й епіфіз; ці нервові сигнали викликають гноблення активності епіфізарного ферменту, необхідного для синтезу мелатоніна; у результаті продукція останнього припиняється. Навпаки, у темряві мелатонін знову починає вироблятися.

Таким чином, цикли світла й темряви, або дня й ночі, впливають на секрецію мелатоніна. Виникаючі ритмічні зміни його рівня - високий уночі й низький протягом дня - визначають добовий, або циркадіанний, біологічний ритм у тварин, що включає періодичність сну й коливання температури тіла. Крім того, відповідаючи на зміни тривалості ночі зміною кількості секретируемого мелатоніна, епіфіз, імовірно, впливає на сезонні реакції, такі як зимова сплячка, міграція, линька й розмноження.

У людини з діяльністю епіфіза зв'язують такі явища, як порушення добового ритму організму у зв'язку з перельотом через кілька годинних поясів, розладу сну й, імовірно, "зимові депресії".

Шишкоподібне тіло (епіфіз, пінеальна залоза, верхній мозковий придаток) - це невелике овальне залозисте утворення, що відноситься до проміжного мозку й розташовується в неглибокій борозні між верхніми горбками середнього мозку й над таламусом.

Маса залози в дорослої людини близько 0,2 г, довжина 8-15 мм, ширина 6-10 мм, товщина 4-6 мм.

Зовні шишкоподібне тіло покрите м'якою з’єднувальною оболонкою мозку, що містить безліч анастомозуючих (з'єднуючих між собою) кровоносних судин. Клітинними елементами паренхіми є спеціалізовані залозисті клітини - пінеоцити й гліальні клітини - гліоцити.

Епіфіз виробляє в першу чергу серотонін і мелатонін, а також норадреналін, гістамін. В епіфізі виявлені пептидні гормони й біогенні аміни. Основною функцією епіфіза є регуляція циркадних (добових) біологічних ритмів, ендокринних функцій, метаболізму (обміну речовин) і пристосування організму до мінливих умов освітленості.

Перейти на сторінку: 1 2


Подібні статті

Паразитичні пласкі черв'яки
Проблеми забезпечення здоров'я населення країни є сферою міжгалузевого регулювання і одним з найважливіших аспектів соціальної політики в області охорони здоров'я населення [Демьянков Е. Н., 1996]. Сучасний рівень розвитку медицини вимаг ...

Цитокіни в центральній нервовій системі
Цитокіни - це численна група різних за місцем утворення, структурою та біологічною активністю білкових молекул, синтез яких індукується ендо- або екзогенними антигенами та які регулюють утворення, ріст, розвиток та функціонування різних кл ...

Головне меню