Симптоми ураження винограду мілдью

Збудник мілдью - Plasmoparaviticola, який паразитує тільки на винограді.

Збудник уражує всі зелені частини рослини по мірі їх утворення: листки, грона, вусики, пагони. Особливо сильно уражуються молоді листки, суцвіття та ягоди (рис.1). Здерев'янілі надземні органи і корені не хворіють [11,21].

Рис. 1. Зовнішні ознаки ураження мілдью грон [36]

Навесні на молодих листках зверху з'являються блідо-зелені або жовтуваті плями, які згодом стають маслянистими і буріють. З нижнього боку листків у місцях плям утворюється рясний, білий, пухнастий наліт, що являє собою нестатеве спороношення збудника хвороби. Діаметр плям часто досягає 2-3 см. Цей наліт не стирається (рис.2). Осінню наліт становиться коричневим, зовсім не схожий на наліт мілдью. Наліт може з'явитися і без попереднього виникнення маслянистих плям. Це залежить від вологості. За умов тривалої посухи він не утворюється [21,22,24].

На дорослих листках мілдью викликає утворення невеликих кутастих плям (до 6 мм у діаметрі). Іноді вони оточені хлоротичною тканиною. Листя засихає й опадає, іноді спостерігається оголення пагонів. Старі листки більш стійкі до хвороби, але осінню вони втрачають цю відносну стійкість, з'являється осіння мозаїчна форма хвороби [14,31].

Рис.2. Зовнішні ознаки мілдью з нижньої сторони листка [37]

Рис.3. Зовнішні ознаки мілдью з верхньої сторони листка [37]

На зелених пагонах хвороба проявляється у вигляді продовгуватих, буруватих, трохи вдавлених плям. При ураженні верхівки пагонів новий приріст буває повторним. У вологу погоду плями вкриваються білим пухнастим нальотом. За інтенсивного розвитку хвороби пагони засихають, вусики втрачають гнучкість, стають ламкими і при надмірній вологості загнивають. Хвороба викликає побуріння та відмирання квіток і пуп'янків. На квітконіжках утворюються сіруваті або бурі, трохи вдавлені плями. У вологу погоду на хворих квітках і квітконіжках утворюється густий білуватий наліт [20,21].

Грона уражуються в різні строки. Найбільш небезпечним є період до і після цвітіння. В цей час грона мають структуру, ніби маленьких губок та добре утримують вологу. Хвороба охоплює всі частини китиці та визиває повну її загибель [31].

Ягоди, уражені збудником мілдью, набувають темно-шоколадного кольору, а навколо плодоніжки утворюється синювата смужка. Прийнято вважати, що ягоди легше уражуються збудником мілдью у молодому віці (до досягнення ними діаметру 3 мм). Згодом продихи на ягодах зникають, і вони не заражуються. Коли ягоди досягають розміру горошини, гриб ззовні уже не помітний. Ягоди набувають синюватого кольору, а потім бурого і зморщуються. Утворюються так звані шкірясті ягоди, не придатні для вживання [17,20,21].

Діагностику хвороби проводять спочатку за зовнішніми ознаками розвитку хвороби - симптомами, а потім при необхідності використовують мікроскопічний метод (будова зооспор).

Подібні статті

Принципові відмінності живих систем від неживих
Проблема походження життя отримала зараз непереборну цікавість для всього людства. Вона не тільки залучає до себе пильну увагу вчених різних країн і спеціальностей, але цікавить взагалі всіх людей світу. Зараз вважається загальновизнани ...

Комахи-шкідники плодово-ягідних культур
Культурні рослини пошкоджують багато видів шкідливих комах. Кожна сільськогосподарська культура має власних шкідників видовий склад яких може дещо змінюватись в різних географічних зонах країни. Близько 150 видів найбільш небезпечних шкідн ...