Обмін марганцю
За даними А.А. Микоша (1959), кількість марганцю в печінці ембріона людини підвищується в міру внутрішньоутробного розвитку його і до моменту народження в 40 разів перевершує вміст, виявлений на 4-м місяці внутрішньоутробного життя.
Г.А. Бабенко (1953) установив, що з віком вміст марганцю в мозку й у різних відділах його зазнає певних змін.
У сірій речовині кори мозку й у мозочку людини марганцю утримується більше, ніж у зоровому бугрі і білій речовині. Звертає на себе увагу і той факт, що вміст марганцю в сірій речовині кори мозку, у мозочку і зоровому бугрі, поступово підвищуючи до моменту народження плоду, збільшується в перші роки самостійного життя і знижується після 50 років до рівня, виявленого до 10-му місяця внутрішньоутробного періоду життя. Вміст марганцю в білій речовині мозку підвищується відповідно віку.
Зміни рівня марганцю в інших тканинах і органах людини в період самостійного життя не вивчені. Наявні в літературі зведення про вміст цього мікроелемента в тканинах і органах дорослих людей (табл. 2) свідчать про нерівномірний його розподіл між тканинами й органами.
У найбільших концентраціях марганець утримується в кістах і печінці, у мінімальних - у тканині легенях і м'язі серця. Якщо ж порівнювати вміст його в людини в період внутрішньоутробного життя, то виявляється, що у всіх тканинах і органах дорослих людей, за винятком мозку, рівень марганцю знижений.
В.А. Леонов і Г.Г. Гацко (І960) установили деякі особливості кількісного вмісту марганцю в крові при вагітності, що показують значне підвищення його (22,4 мкг %) у порівнянні зі вмістом його в невагітних жінок (14,6 мкг %). У крові новонароджених дітей як доношених, так а недонесених знайдений більш високий вміст марганцю (23,2 мкг %) у порівнянні з дорослими (14,6± ±3,7 мкг %). Крім того, виявлена тенденція до наростання вмісту марганцю в крові немовлят паралельно з віком матерів.
Таблиця 2. Вміст марганцю в тканинах і органах людини
|
Назва органу |
За А.І. Войнару (1960), мг% в розрахунку на свіжу речовину |
За І.С. Гулько (1960), мкг% в розрахунку на свіжу речовину |
За Л.І. Котляревським (1961), мг% в розрахунку на свіжу речовину |
|
Кров |
0,001 |
12 |
0,002 |
|
Мозок |
0,028—0,030 |
— |
— |
|
Печінка |
0,170—0,205 |
25 |
0,175 |
|
Нирки |
0,060—0,061 |
52 |
0,075 |
|
Серце |
0,021—0,032 |
— |
— |
|
Селезенка |
0,022—0,032 |
21 |
0,021 |
|
Легені |
0,022 |
22 |
0,020—0,040 |
|
М`язи |
0,050 |
— |
0,017 |
|
Підшлункова залоза |
0,076 |
5,0 |
0,076—0,115 |
|
Лімфатичні узлы |
0,063 |
— |
— |
|
Кістики трубчасті |
0,300 |
— |
— |
|
Щитовидна залоза |
— |
— |
0,049 |
|
Наднирники |
0,013 |
Подібні статті
Фізіологія крові. Еритроцити
Кров є рідиною (рідка тканина
мезодермального походження), червоного кольору, слабо лужної реакції, солонуватого
смаку з питомою вагою 1,054-1,066. Спільно з тканинною рідиною і лімфою вона
утворює внутрішнє середовище організму. Кров вико ...
Природний відбір
Приро́дний відбі́р (або добір) — процес, завдяки якому
сприятливі спадкові характеристики стають більш загальними в наступних
поколіннях популяції організмів, що розмножуються, а несприятливі спадкові характеристики
стають менш з ...