Поняття антигенної детермінанти або епітопа

Ще у 30-х роках було показано, що молекула білка може зв'язати декілька молекул антитіл одночасно. У 50-х роках стало ясно, що антитіла взаємодіють із діскретними ділянками на поверхні білкової молекули. їх назвали антигенними детермінантами. Було сформульовано проблему: що складає антигенну детермінанту? Які властивості дозволяють тій чи іншій ділянці білка бути розпізнаній як чужерідній і викликати імунну відповідь?

Спочатку, як модель, було використано короткі синтетичні пептиди. Виявилося, що лінійні гомополімери амінокислот (тит (А1а-А1а)n) неімуногенні, але після кон'югації з білком-носієм поводять себе як гаптени, тобто мають антигенну специфічність. Розгілковані гетерополімери амінокислот високоімуногенні і викликають синтез антитіл до поверхневих ділянок молекули. Пептиди, взяті у впорядкованій або денатурованій формі, мали різну антигенну специфічність Якщо синтетичний антиген ніс заряджені групи, то антитіла до нього мали протилежний заряд.

Було зроблено висновків, що антигенні детермінанти знаходять ся на поверхні молекули, мають певну конформацію і несуть аміно кислотні залишки, здатні утворювати нековалентні зв'язки із антитілом.

Головні роботи по антигенній структурі глобулярних білків було проведено в 70-80-ті роки XX сторіччя. В результаті їх було з'ясовано що антигенна детермінанта чи епітоп - це відокремлена область на поверхні білкової молекули. У склад її входять 6-7 амінокислотних залишків. Не було знайдено зв'язків із якимось певними амінокислот ними залишками: у склад антигенних детермінант входили ті амінокислоти, що звичайно розташовані на поверхні білка. Виявилося, ще кожна антигенна детермінанта описує на поверхні білка лінію завдовжки 23-25 А і має детерміновані N і С кінці.

Подібні статті

Медоносні рослини луків
Прекрасний і багатогранний рослинний світ, і хоч пройшло багато тисячоліть з часу його виникнення, непізнаність і нерозгаданість його вабить дослідників. Якби ми знали, скільки втрачаємо, коли не робимо жодних спроб пізнати те, що нас оточує, що дає ...

Дводишні риби
Рогозубоподібні - єдина гілка, що дожила до нашого часу, колись численних дводишних риб. З’явившись в девонському періоді, дводишні риби процвітали до тріасу, після чого розквіт почав угасати. До нашого часу з двох класів дводишних, налічу ...