Історія вивчення адвентивної флори України та Чернігівської області

Деякі відомості про адвентивні рослини України трапляються ще в працях перших флористів, але більш детальне вивчання їх почалося лише в першій половині XX

ст. після першої світової війни та Великої Жовтневої соціалістичної революції в зв’язку із значним поширенням адвентивних рослин у ті часи і появою багатьох нових пришельців. Велику увагу приділяв вивченню заносних рослин проф. М.І. Котов, що присвятив цьому питанню чимало праць.

У вітчизняній літературі відомості про адвентивні рослини трапляються в окремих статтях та визначниках, причому найчастіше в них подано опис нових адвентивних рослин, умов місцезростання, в яких виявлено ці рослини, перелічуються всі відомі на той час місце знаходження. Про дальшу доли цих рослин відомості майже відсутні. Детальніше вивчаються лише деякі найбільш небезпечні бур’яни, такі як амброзія полинолиста, паслін колючий, повитиці, що підлягають карантинному контролю. А втім адвентивні рослини заслуговують на більшу увагу. Чимало з них, лише недавно оселившись у нас, стали вже злісними бур’янами, поширення яких тепер не можна припинити і залишається лише стримувати їх розселення за допомогою карантинних заходів. Приплив нових видів збільшується з кожним роком і веде до поступової зміни надої бур’янової флори. Вже тепер на околицях великих міст на рудеральних місцях 6ур`янова флора більш як наполовину складається з адвентивних рослин.

У вивченні адвентивних рослин слід виділити кілька етапів:

1. загальне вивчення флори, в току числі й адвентивних рослин;

2. виділення групи бур’янів, до яких належить більшість адвентивних рослин, і більш глибоке їх вивчення;

3. виділення адвентивних рослин у самостійну групу.

В перший період вивчення флори України провадилося переважно флористами університетів, а також окремими вченими - ентузіастами і любителями природи, які екскурсували в межах порівняно невеликих районів. Деякі відомості про адвентивні рослини маємо в працях перших мандрівників - П.С. Паласа. І.А. Гюльденштедта, І.Г.Гмеліна.

До перших флористичних досліджень, в яких згадуються адвентивні рослини, належать праці В.Г. Бесера (Bessec, I822), О.С.Роговича, В.М. Черняєва , К.Ф. Ледебура, А.Л. Андржієнського, В.В. Монтрезора. У працях O.С. Роговича, який вивчав флору на території сучасної Чернігівської області, подано вже значно більше адвентивних рослий. Крім згаданих вище, він наводить ще цілу низку заносних рослин: галінсогу дрібноквіткову (Galinsoga parviflora Cav.), енотеру дворічну (Oenothera bienaia L.), щирицю звичайну (Auiaranttius retroflexus L.), лепеху звичайну (Асоtus calainua L.) та ін. [3].

У дослідженнях В.В. Монтрезора, а також у тих відомостях, які було опубліковано на той час, наприклад у праці К.Ф. Ледебура, також згадується чимало адвентивних рослин. Але всі ці дослідження мали фрагментарний характер і часто обмежувалися лише списками рослин. Автори відзначали тільки наявність тієї чи іншої рослини та її місцезнаходження, не зупиняючись на її походженні. Наслідки дослідження окремих частин території України різними авторами було зведено І.Ф. Шмальгаузеном, у праці якого вперше в нашій літературі названо батьківщину занесених до нас рослин.

Перейти на сторінку: 1 2


Подібні статті

Еволюційна палеонтологія Ковалевського
Відомий австрійський палеонтолог Р. Гернес (Rudolf Hoernes, 1850–1912) у своїй книзі про вимирання видів, родів і більш великих груп, писав, що В.О. Ковалевський повинен вважатися попередником Копа й Осборна як «справжніх засновників неол ...

Характеристика птахів-синантропів
Птахи досить високоорганізовані організми. Маючи ряд прогресивних особливостей птахи заселяють різноманітні, іноді малосприятливі кліматичні зони земної кулі. Здатність до польоту дає можливість знаходити найбільш сприятливі умови існуван ...

Головне меню