Роль мембран у формуванні клітинних компартментнів
Функції внутрішніх мембран подібні до функцій плазмолеми, але є і певні особливості. Внутрішня мембрана:
· це місце протікання і компонент метаболічних реакцій;
· вона розділяє різні, несумісні хімічні реакції;
· вона утворює місткості для зберігання метаболічних продуктів.
Мембрани – це не лише бар’єри між клітинами, але і місце протікання багатьох реакцій. Наприклад, перетворення енергії неможливе без участі внутрішніх мембран мітохондрій. Багато ферментів є мембранними білками, які без наявності мембрани втрачають свою активність або її частину. Наприклад, вже згадувана (Na+-K+)-АТФ-аза.
Компартменталізація уможливлює клітині просторове суміщення протилежних хімічних реакції. Наприклад, синтез жирних кислот проходить у цитозолі, а їх розщеплення – у мітохондріях.
Внутрішні мембрани служать для зберігання різних, іноді агресивних, речовин. Наприклад, лізосоми містять ферменти, здатні розщепити клітину. Саме мембрани захищають живу клітину від автолізису (самопошкодження).
Внутрішні частини еукаріотичних клітин (компартменти) умовно можна поділити на дві групи:
· компартменти, обмежені однією мембраною;
· компартменти, обмежені двома мембранами.
До першої групи відносять ендоплазматичний ретикулум, апарат Гольджі, лізосоми, пероксисоми (мікротільця), вакуолі, піноцитозні пухирці та інші.
Другу групу утворюють органели з подвійними мембранами – ядро, мітохондрії і хлоропласти. Ці компартменти мають не лише подвійну мембрану, але і містять у собі спадкову інформацію у формі ДНК. Виділення ядра як компартменту, оточеного подвійною мембраною, скоріше традиційний підхід, ніж реальна особливість будови. Як буде детально розглянуто у подальшому, ядерні мембрани морфологічно пов’язані з ендоплазматичним ретикулум. Подвійні мембрани мітохондрій та хлоропластів морфологічно не пов’язані з іншими мембранними структурами еукаріотичних клітин. Відносно походження цих компартментів зараз поширеною є теорія про клітинний симбіоз. Вважається, що мітохондрії і хлоропласти – це примітивні прокаріотичні організми, які об’єдналися з древніми еукаріотами для спільного взаємовигідного існування.
Подібні статті
Природний відбір
Приро́дний відбі́р (або добір) — процес, завдяки якому
сприятливі спадкові характеристики стають більш загальними в наступних
поколіннях популяції організмів, що розмножуються, а несприятливі спадкові характеристики
стають менш з ...
Зимові скупчення сороки в Любечі
Біологія та чисельність зимуючих птахів залишається недостатньо вивченою
не лише в Україні, але й у більшості європейських країн. Це зумовлене
труднощами проведення польових досліджень у цей період, відсутністю
уніфікованих методик, а тако ...
