Взаємозв’язок організмів у біоценозі. Природна регуляція чисельності шкідливих організмів

В екосистемі виділяються окремі біоценози, як взаємопов'язані сукупності рослин-продуцентів, тварин та мікроорганізмів, що виступають у ролі консументів і редуцентів, які населяють ділянку середовища з більш-менш однорідними умовами. В межах конкретного біоценозу особливу увагу привертають явища паразитизму та антагонізму між рослинами-продуцентами і організмами-редуцентами, оскільки на основі глибокого вивчення цих явищ здійснюється цілеспрямоване втручання людини в агроценози для максимального захисту продуцента. Американские сигареты - самых популярных марок сигарет import-sigaret.com.

Біологічний захист рослин ґрунтується на тому, що зниження чисельності будь-якого небажаного для людини виду мікроорганізму, рослини чи тварини можна здійснити за використання його паразитів та антагоністів.

Глибокі знання біологічних особливостей основних живих компонентів конкретних біоценозів та закономірностей їх функціонування є основою оптимального регулювання складу та чисельності окремих видів з урахуванням багатоцільових потреб людини, зокрема економічних, природоохоронних, санітарно-гігієнічних та інших.

Форми взаємозв'язків організмів у біоценозі надзвичайно складні і різноманітні. В цілому їх можна розділити на дві великі групи: внутрішньовидові та міжвидові відносини. Для біологічного захисту рослин важливе значення мають міжвидові відносини антагоністичного характеру.

Мутуалізм - взаємовигідні відносини між видами. Ступінь їх розвитку може бути найрізноманітнішим - від тимчасових, необов'язкових контактів - до такого стану, коли присутність партнера стає обов'язковою умовою життя кожного з них. Такі неподільні корисні зв'язки двох і більше видів дістали назву симбіозу.

Однією з форм симбіозу є коменсалізм, або утриманство, при якому один вид (коменсал) живиться рештками їжі іншого. У членистоногих коменсалів називають, як правило, інквілінами, а такий тип коменсалізму - інквілінізмом. Тварина-інквілін проникає в житло іншої тварини і знищує господаря. Так, у деяких комах-їздців личинки, поселяючись у галах, спочатку висмоктують личинку комахи галоутворювача, а потім переходять до живлення стінками гала.

Форми коменсалізму можуть бути різноманітними.

Паройкія - тип коменсалізму між незахищеними тваринами і організмами, що мають засоби захисту.

Епіойкія

- використання поверхні тіла одного організму іншими організмами.

Ептойкія

- мешкання одного організму в тілі іншого і т. д.

Форезія - своєрідна форма взаємовідносин організмів, коли один з партнерів прикріплюється до іншого виключно для пересування. Типовим прикладом таких відносин є личинки майок чи шпанської мухи - триунгуліни, що мають чіпкі ноги, чекають на квітках диких бджіл і переходять на них. Бджоли переносять триунгулінів у свої гнізда, де останні паразитують на личинках цих бджіл.

Якщо форезія не пов'язана з паразитизмом, то така форма взаємозв'язків називається - синойкією

(квартиранством).

Паразитизм

- специфічна форма взаємозв'язків організмів різних видів, серед яких один (паразит) перебуває в більш або менш тривалому безпосередньому зв'язку з іншим (хазяїном, або живителем) використовуючи його як джерело живлення і життєве середовище.

Протягом циклу розвитку один паразит може мати кількох хазяїнів (проміжні живителі). Сукупність паразитів та інших симбіонтів одного хазяїна становить паразитоценоз.

Розрізняють фітопаразитизм

- форма паразитизму, коли нападаючий організм належить до рослинного царства, і зоопаразитизм - коли він належить до тварин.

При екзопаразитизмі паразит залишається на поверхні тіла хазяїна. При ендопаразитизмі він проникає в тіло хазяїна. Чимало видів кліщів та клопів є екзопаразитами, личинки перетинчастокрилих і двокрилих комах розвиваються як ендопаразити.

Паразити-поліфаги уражують низку видів хазяїв, олігофаги - незначну кількість видів, монофаги - лише один вид. При моноксенному паразитизмі для завершення розвитку паразита необхідний лише один хазяїн; при гетероксенному - для повного розвитку паразита потрібні різні хазяїва. При поодинокому паразитизмі на хазяїні чи всередині нього живиться і розвивається лише одна особина паразита. Груповим паразитизмом чи перезараженням називається форма паразитизму, за якої в одному хазяїні чи на ньому розвивається кілька особин одного виду паразита.

Постійний паразитизм характерний тим, що впродовж усіх активних фаз розвитку організм, що нападає, веде паразитичний спосіб життя, а яйця, чи стадії в стані спокою, переносяться на нових живителів із їжею або при забрудненні. При періодичному паразитизмі тільки одна з фаз розвитку, звичайно личинкова, веде паразитичний спосіб життя.

Хижацтво - це така форма взаємовідносин між організмами, коли один з видів (хижак) з метою живлення нападає на іншого (жертву). На кожній жертві хижак перебуває обмежений час, жертва гине відразу ж після його нападу. В деяких випадках дуже важко встановити істотну різницю між паразитизмом і хижацтвом.

Подібні статті

Життєдіяльність личинок волохокрильців
Ентомологія – наука, яка безупинно розвивається, постійно збагачується новими даними і новими ідеями. За 15 років ентомологія зробила величезний крок вперед у розумінні багатьох аспектів екології, фізіології, поведінки і взаємозв`язків ко ...

Будова, функції та методи дослідження мітохондрій
Мітохондрії (від греч. mitos - нитка і chondrion - зернятко, крупинка), хондріосоми, які постійно присутні в клітинах тварин і рослин, органоїд, який забезпечує клітинне дихання, у результаті якого енергія вивільнюється або акумулюється в ...