Перетворення інсуліну в організмі

По тривалості дії розрізняють три типи препаратів І. Препаратом короткої дії (близько 6 годин) є інсулін вітчизняного виробництва (І. великої рогатої худоби і свиней). Препарат середньої тривалості дії (10—12 година.) — суспензія цинк-інсуліну аморфного — вітчизняний препарат, аналогічний зарубіжному препарату семіленте.

До препаратів тривалої дії відносяться протамін-цинк-інсулін для ін'єкцій (16—20 годин дії), суспензія інсулін-протаміна (18— 24 годин), суспензія цинк-інсуліну (до 24 годин), суспензія цинк-інсуліну кристалічного (до 30—36 годин дії).

Свідчення і протипоказання. Інсулін є специфічним протіводіабетним засобом і застосовується в основному при цукровому діабеті; абсолютним свідченням є наявність кетоацидоза і діабетичної коми. Вибір препарату і його дозування залежать від форми і тяжкості перебігу хвороби, віку і загального стану хворого. Підбір доз і лікування інсуліну проводиться під контролем вмісту цукру в крові і в сечі і спостереженням за станом хворого. Передозування І. загрожує різким падінням змісту цукру в крові, гіпоглікемічною комою.

Препарати І. застосовуються для лікування деяких психічних хвороб. У СРСР інсуліношокове лікування шизофренії було застосоване в 1936 р. А. С. Конфельдом і Е. Л. Штернбергом. З появою нейролептиків лікування І. стало методом вибору.

У невеликих дозах інсулін іноді призначають при загальному виснаженні, фурункульозі, блювоті вагітних, гепатитах і ін.

Всі препарати інсуліну пролонгованої дії вводять тільки йод шкіру (або внутрішньом'язовий). Внутрішньовенно (напр. при діабетичній комі) можна вводити тільки розчин інсулінукристалічного для ін'єкцій. Не можна вводити суспензії цинк-інсуліну (і інші препарати інсуліну пролонгованої дії в одному шприці з розчином інсуліну для ін'єкцій; у разі потреби вводять розчин інсуліну для ін'єкцій окремим шприцом).

Протипоказання — алергія до інсуліну; відносні протипоказання — захворювання, що протікають з гіпоглікемією. Необхідна обережність при лікуванні І. хворих у яких спостерігаються коронарна недостатність і порушення мозкового кровообігу.

Інсулінова проба

Інсулінова проба (сип.: реакція на інсулін, інсуліновий тест) — метод діагностики ендокринних захворювань, супроводжуючихся порушенням вуглеводного обміну. В основі проби лежить властивість інсуліну викликати зниження вміст цукру в крові і чуттевість організму до інсуліну. Інсулінова проба була запропонована Хімсвортом (Н. P. Hirasworth) в 1936 р.

Обстежуваному натщесерце вводять під шкіряний 0,2 або внутрішньовенно 0.1 ЕД інсуліну на 1 кг ваги тіла і через -20, 30, 45, 60, 90 і 120 хв. після ін'єкції визначають вміст цукру в крові. Інсулінова проба більш специфічна, якщо застосовують монокомпонентні інсуліни — препарати інсуліну, вільні від глюкагона.

При підозрі на гіпофункцію передньої частки гіпофіза і кори наднирників інсулінову пробу проводять особливо обережно щоб уникнути гіпоглікемічного шоку, при атом вища допустима доза інсуліну складає 0,03 ЕД на 1 кг ваги тіла.

У здорової людини через 20— 45 хв. після ін'єкції інсуліну рівень цукру в крові складає близько 50% вихідного, потім підвищується і через 90—120 хвилин досягає початкового показника або перевищує його.

При ендокринній патології спостерігають два типи цукрових кривих. Перший тип демонструє резистентність організму до інсуліну: після ін'єкції рівень глікемії не міняється або змінюється трохи (менше 30%). Резистентність до інсуліну наголошується при акромегалії, хвороби Іценко — Кушинга, синдромі Кушинга, тиреотоксикозі і інших захворюваннях, пов'язаних з гіперфункцією контрінсулярних залоз внутрішньої секреції (передньої частки гіпофіза, кіркової речовини надниркових, щитовидної залози). Другий тип цукрової кривої відображає високу чутливість до інсуліну і уповільнення реакції організму на гіпоглікемію: через 40 хв. рівень глікемії знижується на 50% і більше та залишається низьким протягом 2-3 годин.

Подібні статті

Життєві форми організмів
Життєва форма визначається як пристосованість організмів до комплексу факторів середовища та певного способу життя. Вперше життєві форми були виділені у рослин. Ще Теофраст класифікував рослини, виділяючи серед них дерева, чагарники, напів ...

Клас Двостулкові молюски
Тваринний світ досить різноманітний. Тварини, а особливо безхребетні, зустрічаються майже у всіх біосферних оболонках. В даний час посилено освоювання різних екосистем, значна частина досліджень припадає на водні екосистеми. Світ безхр ...