Іммобілізація ферментів

Дав успішної іммобілізації ферментів беруть до уваги такі фактори:

· Фермент повинен бути стабільним за умов перебігу реакції, яку він каналізує, і у процесі іммобілізації.

· При ковалентному зв'язуванні уникають тих хімічних груп, які присутні в

активному центрі ферменту.

· Активний центр оберігають від впливу іммобілізації (заблоковують його).

· Процедура відмивання «непришитого» ферменту не повинна впливати на іммобілізовані молекули ферменту.

• Враховують механічну міцність носія і його форму.

Стабільність іммобілізованих ферментів при використанні та зберіганні є важливою характеристикою.

Найбільш пристосованими до іммобілізації ті ферменти, які працюють із простими водорозчинними низькомолекулярними субстратами, бо в цих випадках полегшується дифузія. До таких ферментів належать глюкозоізомераза, інвертаза, лактаза, пеніцилінацилаза, фумараза, на основі яких працюють промислові виробництва.

З цією метою використовують також і Aspergillus oryzae. Вони вибірково гідролізують лише аци-L-амінокислоти, аци-D-амінокислоти не зачіпають. Іммобілізовану фумаразу застосовують для отримання яблучної кислоти з фумарової. [1]

Подібні статті

Роль та вміст води в організмі
Ще в 60-го роки Нобелівський лауреат, найбільший авторитет в області біоенергетики Альберт Сцент-Дьерді вигукнув: «Біологія забула роль води або взагалі не думала про неї». Основну субстанцію організму – воду прийнято розглядати як майже н ...

Еволюція органічного світу по ерах
За даними палеонтології і геології, історія Землі і життя на ній розділена на п'ять ер, кожна з них характеризується певними організмами, що переважали протягом цієї ери. Кожна ера розділяється на декілька періодів, а період у свою чергу - ...