Іммобілізація ферментів

Дав успішної іммобілізації ферментів беруть до уваги такі фактори:

· Фермент повинен бути стабільним за умов перебігу реакції, яку він каналізує, і у процесі іммобілізації.

· При ковалентному зв'язуванні уникають тих хімічних груп, які присутні в

активному центрі ферменту.

· Активний центр оберігають від впливу іммобілізації (заблоковують його).

· Процедура відмивання «непришитого» ферменту не повинна впливати на іммобілізовані молекули ферменту.

• Враховують механічну міцність носія і його форму.

Стабільність іммобілізованих ферментів при використанні та зберіганні є важливою характеристикою.

Найбільш пристосованими до іммобілізації ті ферменти, які працюють із простими водорозчинними низькомолекулярними субстратами, бо в цих випадках полегшується дифузія. До таких ферментів належать глюкозоізомераза, інвертаза, лактаза, пеніцилінацилаза, фумараза, на основі яких працюють промислові виробництва.

З цією метою використовують також і Aspergillus oryzae. Вони вибірково гідролізують лише аци-L-амінокислоти, аци-D-амінокислоти не зачіпають. Іммобілізовану фумаразу застосовують для отримання яблучної кислоти з фумарової. [1]

Подібні статті

Молекулярні компоненти, що утворюють адгезивні міжклітинні контакти
Молекулярні компоненти міжклітинних адгезивних контактів, а саме, кадгерини і катеніни, утворюють складні багатошарові тканини з окремих однотипних клітин, та дозволяють обмінюватись інформацією між ними. Їх регульована експресія є важливо ...

Хвороби та шкідники квіткових рослин
Протягом багатьох століть пояснення хвороби були примітивними. Розвиток їх почався з ХІХ століття після доведення хибності теорії про зародження організмів. Основоположники лісової фітопатології Антуан де Барі, Воронін. Фітопатологія – вивчає ...