Іммобілізація ферментів

Дав успішної іммобілізації ферментів беруть до уваги такі фактори:

· Фермент повинен бути стабільним за умов перебігу реакції, яку він каналізує, і у процесі іммобілізації.

· При ковалентному зв'язуванні уникають тих хімічних груп, які присутні в

активному центрі ферменту.

· Активний центр оберігають від впливу іммобілізації (заблоковують його).

· Процедура відмивання «непришитого» ферменту не повинна впливати на іммобілізовані молекули ферменту.

• Враховують механічну міцність носія і його форму.

Стабільність іммобілізованих ферментів при використанні та зберіганні є важливою характеристикою.

Найбільш пристосованими до іммобілізації ті ферменти, які працюють із простими водорозчинними низькомолекулярними субстратами, бо в цих випадках полегшується дифузія. До таких ферментів належать глюкозоізомераза, інвертаза, лактаза, пеніцилінацилаза, фумараза, на основі яких працюють промислові виробництва.

З цією метою використовують також і Aspergillus oryzae. Вони вибірково гідролізують лише аци-L-амінокислоти, аци-D-амінокислоти не зачіпають. Іммобілізовану фумаразу застосовують для отримання яблучної кислоти з фумарової. [1]

Подібні статті

Сигові риби
Сиги вод СНД відносяться до двох видів: ряпушки і власне сиги, кожен з безліччю форм. По екології всіх сигів підрозділяють на прохідних, озерно-річкових і озерних. Перші нагулюються в морі або в озері, звідки йдуть на нерест високо вгору п ...

Життя і наукова діяльність Чарльза Дарвіна
Ч. Дарвін жив в епоху бурхливого суспільного розвитку, коли при­родознавство було на піднесенні, в науці здійснювались важливі від­криття. Він не мав систематичної біологічної освіти (два роки нав­чався на медичному факультеті в Едінбурзі ...