Іммобілізація ферментів

Дав успішної іммобілізації ферментів беруть до уваги такі фактори:

· Фермент повинен бути стабільним за умов перебігу реакції, яку він каналізує, і у процесі іммобілізації.

· При ковалентному зв'язуванні уникають тих хімічних груп, які присутні в

активному центрі ферменту.

· Активний центр оберігають від впливу іммобілізації (заблоковують його).

· Процедура відмивання «непришитого» ферменту не повинна впливати на іммобілізовані молекули ферменту.

• Враховують механічну міцність носія і його форму.

Стабільність іммобілізованих ферментів при використанні та зберіганні є важливою характеристикою.

Найбільш пристосованими до іммобілізації ті ферменти, які працюють із простими водорозчинними низькомолекулярними субстратами, бо в цих випадках полегшується дифузія. До таких ферментів належать глюкозоізомераза, інвертаза, лактаза, пеніцилінацилаза, фумараза, на основі яких працюють промислові виробництва.

З цією метою використовують також і Aspergillus oryzae. Вони вибірково гідролізують лише аци-L-амінокислоти, аци-D-амінокислоти не зачіпають. Іммобілізовану фумаразу застосовують для отримання яблучної кислоти з фумарової. [1]

Подібні статті

Чиста вода - джерело нашого здоров’я
Вода життєво необхідна. Вона потрібна скрізь - в побуті, сільському господарстві та промисловості. Вода необхідна організму більшою мірою, ніж усе інше, за винятком кисню. Людина може прожити без їжі 3-4 тижні, а без води - лише кілька ...

Еколого-ценотичні особливості та представленість родини бобових у флорі України
Бобові — дуже велика родина, що об'єднує 650 родів і до 18 000 видів, широко розповсюджених по всій суші земної кулі. Представники двох інших підродин мімозових і цезальпінієвих - значно поступаються підродині бобових за широтою свого розповсюд ...