Плодові довгоносики

Садові довгоносики – це порівняно невеликі жуки, довжина яких від 3 до 9мм, свою назву отримали за своєрідну форму голови, кінець якої у більшості видів витягнутий у довгий хоботок. Серед слоників, шкідниками плодових порід є яблуневий цвітоїд (Anthonomus pomorum L.), вишневий слоник (Rhynchites auratus Scop), слив’яний слоник (Rh. Cupreus L.), казарка, букарка, яблуневий цвітоїд завдають суттєвої шкоди садам в багатьох районах нашої країни.

Вишневий слоник, так називають жука золотаво-зеленого кольору, з малиновим відливом, покритого рідкими волосками. Личинка жовтувато-біла, дугоподібно вигнута, безнога, з маленькою коричневою голівкою. Лялечка рудувата. Вона досягає довжини 7 мм.

Зимують довгоносики переважно в стадії личинки в ґрунті на глибині до 15 см. При теплій і тривалій осені залишаються зимувати також лялечки і жуки.

Личинки окуклюються в травні, а масовий вихід жуків з лялечок відбувається через два тижні і збігається звичайно з цвітінням вишні. Жуки харчуються бруньками, потім молодими листками і бутонами, а коли утворяться зав'язі плодів вишні, сливи, яблуні і черемшини, вони переходять на них. У бутонах жуки вигризають отвір, через який виїдають вміст, а в м'якоті зав'язей роблять отвору, схожі на носові ходи.

Через два тижнів після цвітіння вишні і сливи жуки приступають до відкладки яєць на кісточку зелених плодів цих культур. Самка виїдає при цьому поглиблення в м'якоті плоду до кісточки, поміщає в оболонку яйце і закупорює отвір недогризками плоду.

Відкладання яєць триває більш місяця, до середини липня, і за цей час кожна самка здатна відкласти до 200 яєць. Розвиток яйця в плоді вишні продовжується 8-10 днів. Личинка проникає усередину молодої, що ще не зміцніла вишневої кісточки і виїдає її вміст. Ушкоджений плід відпадає.

Личинки розвиваються протягом 4-5 тижнів, наприкінці липня до початку серпня закінчують розвиток, прогризають у кісточках отвір і, вибравши з плоду, падають на землю.

Тут, заривши на глибину 5-15 см, залишаються зимувати. В роки з теплою осінню личинки окуклюються в серпні, і восени ж з лялечок виходять жуки, які залишаються на зимівлю в ґрунті.

Яблуневий цвітоїд – невеликий жук довжиною 5 мм, сіруватого кольору з білими косими смужками на спині и з голівкою, витягнутою вперед у вигляді довгого хоботка Зимують жуки в тріщинах кори, дуплах, в листовій підстилці й інших затишних місцях саду і садозахисних насаджень. Рано навесні, до розпускання бруньок, коли середньодобова температура повітря досягне 6° С, жуки виходять з місць зимівлі і забираються на дерева. Перший час вони харчуються бруньками, у яких вигризають вузькі глибокі ранки, що нагадують уколи голкою. З ранок виділяються маленькі, блискучі на сонці крапельки прозорого соку, що повільно стікають («плач бруньок»).

З появою бутонів самки вигризають у них невеликі поглиблення і відкладають у бутони по одному яйцю. Плідність самок 50-100 яєць. Незабаром з яєць відроджуються личинки. Вони виїдають внутрішню частину бутонів і склеюють своїми екскрементами пелюстки, які не розпустилися та потім засихають, утворюючи коричневі ковпачки. Якщо зняти такий ковпачок, то усередині квітки можна знайти злегка вигнуту білувату личинку або жовтувату лялечку цвітоїда. Розвиток личинки продовжується 15-20 днів, а стадія лялечки - до 11 днів. Жуки нового покоління, які з'являються після цвітіння яблуні, прогризають у ковпачках круглі отвори і виходять назовні. Вони якийсь час ушкоджують листки, виїдаючи в них невеликі «віконця», потім розселяються по саду і ховаються в тріщинах кори й інших затишних місць на час літнього спокою. Восени жуки перебираються в місця зимівлі.

Подібні статті

Особливості гадюки звичайної
Плазуни - перший клас хребетних, які мають основні риси вищих наземних хребетних - амніот. Розмножуються шляхом відкладання великих яєць, які мають багато жовтка і шкаралупині оболонки. Зародок має зародкові органи - амніон і алантоїс. Шкі ...

Походження та філогенез плазунів
Впродовж мільярдів років Земля змінювалася – в небо здіймалися гори, море заливало суходіл, острови підіймалися з глибин океану й перетворювалися на материки, але найбільших змін планета зазнала після виникнення життя близько 3,5 мільярди ...