Шкідники смородини та аґрусу

Смородину й аґрус досить часто ушкоджує кленовий борошнистий червець

(Phaenacoccus aceris Geoffr). Самки цього червця зеленувато-жовті, покриті білими порошкоподібними восковидними виділеннями. Тіло їх яйцеподібної форми, довжиною до 5 мм. Личинки і самки рухливі. У розвитку кленового борошнистого червця багато загального з березовою псевдощитовкою. Смородину й аґрус часто ушкоджує також акацієва псевдощитівка.

Чорну смородину досить часто ушкоджують личинки галиць - пагонової, листкової і квіткової. Галиці - це дрібні комарики коричнево-жовтого кольору. Довжина їх у залежності від виду коливається від 1,5 до 3мм. Колір молодих личинок білий, дорослих - від жовтого до червоного. Зимують дорослі личинки в ґрунті під кущами на глибині до 5 см. Розмір дорослих личинок у залежності від виду досягає 2-4 мм. Квіткова галиця вилітає під час бутонізації, листкова - під час оголення бутонів і на початку цвітіння, а пагонова - у період масового цвітіння чорної смородини.

Пагонова смородинна галлиця

(Thomasiniana ribis Маr.) відкладає яйця на нижню частину плодоносних здеревілих пагонів, звичайно в місцях з ушкодженнями кори. Личинки, які з'явилися, проникають під кору і живуть колоніями. На ушкоджених ділянках з'являються темні, трохи втиснені, які поступово розширюються плями і тріщини, у результаті чого гілки засихають і легко обламуються. З масовою появою шкідника гине значна кількість віток. Протягом літа стеблова галиця розвивається в двох - трьох поколіннях. Друге покоління з'являється наприкінці липня.

Листкова смородинна галиця

(Perrisia tetensi Rubs.) звичайно відкладає яйця на наймолодших листках чорної смородини, на кінцях зростаючих пагонів. Личинки ушкоджують молоді верхні листки, які ще не розпустилися, від чого вони стають виродливими, як би продірявленими, чорніють і засихають. Пагони припиняють ріст або ненормально гілкуються. Особливо сильно пошкоджуються молоді кущі і саджанці. Протягом літа розвивається в чотирьох поколіннях. Личинки першого покоління з'являються під час цвітіння чорної смородини. Найбільш численні друге і третє покоління.

Смородинна квіткова галиця (Dasyneura ribis Barn.) відкладає яйця в бутони, всередині яких будуть харчуватися личинки. Ушкоджені бутони ненормально розростаються, набувають жовтуватого або червонуватого забарвлення й обпадають.

Смородинна брунькова міль (Incurvaria capitella Cl.) особливо сильно пошкоджує найбільш ранні сорти смородини. При масовому ушкодженні гусениці молі, виїдаючи бруньки, повністю оголюють кущі, тому що ушкоджені бруньки підсихають і не розпускаються. Частіше пошкоджує червону і білу, рідше чорну смородину. На пошкоджених бруньках звичайно помітні грудочки з дуже дрібних екскрементів, обплутаних тонкою павутиною. Зимують молоді гусениці (довжиною до 2 мм) у пеньках і під відсталою корою віток у основи куща, покриваючи себе щільним коконом. Рано навесні, звичайно в квітні, гусениці уповзають на вітки і харчуються бруньками, які набухають. Спочатку вони червонясто-жовті, пізніше стають зеленими. Перед цвітінням смородини вирослі гусениці (до 8 мм) ідуть у ґрунт у основи куща, де окуклюються. Наприкінці травня вилітають метелики, які незабаром відкладають яйця, розміщаючи їх за допомогою загостреного яйцеклада в м'якоть зелених зав'язей. Відроджені гусениці протягом декількох днів харчуються ще м'якими насіннями ягід і незабаром ідуть у місця зимівлі.

Агрусовий п’ядак (Abraxas grossulariata L.).Гусениці цього широко розповсюдженого досить великого метелика (у розмаху крил близько 5 см) у ряді випадків завдають великої шкоди аґрусові і смородині, особливо на запущених плантаціях. Метелики п'ядака з'являються в червні - липні під час дозрівання ягід. Незабаром з яєць, відкладених метеликами на нижній стороні листків, відроджуються гусениці, які, харчуючись, вигризають у листках дрібні отвори. Восени молоді гусениці обплутують себе тонким павутинним коконом і разом з листками обпадають на землю. Рано навесні в наступному році гусениці нападають на бруньки і знищують листки, які розпускаються. Дорослі гусениці досягають у довжину 3-4 см. Вони сірувато-білі (знизу жовті) з характерними чотирикутними плямами на спині. Як усі п'ядаки, вони мають лише п'ять пар ніг; пересуваючись, згинають тіло у вигляді петлі. Окуклюються гусениці в середині літа в рідких павутинних коконах, прикріплених до гілок

Перейти на сторінку: 1 2 3 4


Подібні статті

Мікроскопічні гриби – пошкоджувані документів на різних носіях інформації
Гриби — одна з найбільших та найрізноманітніших груп живих організмів, існуючих на Землі. Вони з’явилися понад мільярд років тому й поступово стали невід’ємною частиною всіх водних та наземних екосистем. Згідно з сучасними прогнозами, на ...

Життєдіяльність личинок волохокрильців
Ентомологія – наука, яка безупинно розвивається, постійно збагачується новими даними і новими ідеями. За 15 років ентомологія зробила величезний крок вперед у розумінні багатьох аспектів екології, фізіології, поведінки і взаємозв`язків ко ...

Головне меню