Застосування іммобілізованих мікроорганізмів
Приєднані до поверхні деревної стружки клітини Acetobacter sp. використовували для отримання оцту ще у 1823 р. На даний час адсорбовані до поверхні твердих тіл клітини працюють у фільтрах для очищення стічних вод. Іммобілізовані бактерії використовують для вилуговування бідних руд.[3]
За допомогою іммобілізованих клітин організмів родів Streptomyces і Chlorella добувають уран із прісної та морської води, Rhizopus arrihizus використовують для адсорбування торію. З 1964 р. оброблені нагріванням клітини мікроорганізмів застосовують для стероїдів.
Іммобілізовані клітини застосовують для здійснення процесів трансформації органічних сполук, наприклад, для розділення рацемічних сумішей на оптичні ізомери, інверсію сахарози, дегідрування, відновлення і гідроксилювання стероїдних сполук та інших процесів.
Технологічні процеси з використанням іммобілізованих клітин застосовують у виробництві харчових продуктів і фармацевтичних препаратів. Так L-аспарагінову кислоту з фумарату амонію отримують за допомогою іммобілізованих у поліакриламідний гель клітин E.coli, цитрулін з аргініну - за допомогою іммобілізованих клітин Pseudomonas putida.
У промисловому масштабі іммобілізовані клітини мікроорганізмів використовують для отримання аспаргінової і яблучної кислот (Японія, Китай, США), фенілаланіну(США), 6-амінопеніцилової кислоти (Японія), фруктози і фруктозо-глюкозних сиропів із різної сировини (США, Італія), у виноробстві (Данія,Голландія, Франція), у пивоварінні (Чехія) і в ряді інших процесів.[3]
Отже, активність і стабільність іммобілізованих систем, які використовують для проведення поліферментних процесів трансформації, які регенерують не тільки необхідні ферменти, але й кофактори, визначаються переважно способом іммобілізації і природою носія, умовами іммобілізації та можливістю збереження клітин у життєздатному стані. Саме життєздатні клітини здійснюють в іммобілізованому стані процеси біосинтезу різних органічних сполук, у тому числі органічних кислот, антибіотиків, ферментів та ін. (табл. 5 і 6).[1]
Таблиця 5. Біосинтез антибіотиків іммобілізованими клітинами (за Н.Єгоровим та ін., 1989)
|
Антибіотик |
Мікроорганізм |
Носій |
|
Пеніцилін |
Penicillium chrysogenum |
Поліакриламідний гель, Са-альгінат |
|
Бацитрацин |
Bacillus subtilis |
Поліакриламідний гель |
|
Кандицидин |
Streptomyces griseus |
Колаген |
|
Нікомоцин і тілозин |
Streptomyces tendae |
Са-альгінат |
|
Нізин |
Streptomyces lactis |
Поліакриламідний гель |
|
Тинаміцин |
Streptomyces cattleya |
Адсорбція на целіті |
|
Цефалоспорин |
Streptomyces clavuligerus |
Поліакриламідний гель |
Подібні статті
Рослини і тварини шкільного куточку живої природи
Успішне засвоєння учнями матеріалу з біології, набуття ними практичних умінь і навичок із вирощування рослин і догляду за тваринами, розвиток інтересу й працьовитості істотно залежить від практичних робіт і спостережень, які ведуться за живими об&rsq ...
Учення В.І. Вернадського про ноосферу
Ноосфера ("мисляча оболонка", сфера розуму) – вища
стадія розвитку біосфери. Це сфера взаємодії природи і суспільства, в межах
якої розумна людська діяльність стає головним, визначаючим чинником розвитку.
Чому виникло поняття & ...
