Застосування іммобілізованих мікроорганізмів
Приєднані до поверхні деревної стружки клітини Acetobacter sp. використовували для отримання оцту ще у 1823 р. На даний час адсорбовані до поверхні твердих тіл клітини працюють у фільтрах для очищення стічних вод. Іммобілізовані бактерії використовують для вилуговування бідних руд.[3]
За допомогою іммобілізованих клітин організмів родів Streptomyces і Chlorella добувають уран із прісної та морської води, Rhizopus arrihizus використовують для адсорбування торію. З 1964 р. оброблені нагріванням клітини мікроорганізмів застосовують для стероїдів.
Іммобілізовані клітини застосовують для здійснення процесів трансформації органічних сполук, наприклад, для розділення рацемічних сумішей на оптичні ізомери, інверсію сахарози, дегідрування, відновлення і гідроксилювання стероїдних сполук та інших процесів.
Технологічні процеси з використанням іммобілізованих клітин застосовують у виробництві харчових продуктів і фармацевтичних препаратів. Так L-аспарагінову кислоту з фумарату амонію отримують за допомогою іммобілізованих у поліакриламідний гель клітин E.coli, цитрулін з аргініну - за допомогою іммобілізованих клітин Pseudomonas putida.
У промисловому масштабі іммобілізовані клітини мікроорганізмів використовують для отримання аспаргінової і яблучної кислот (Японія, Китай, США), фенілаланіну(США), 6-амінопеніцилової кислоти (Японія), фруктози і фруктозо-глюкозних сиропів із різної сировини (США, Італія), у виноробстві (Данія,Голландія, Франція), у пивоварінні (Чехія) і в ряді інших процесів.[3]
Отже, активність і стабільність іммобілізованих систем, які використовують для проведення поліферментних процесів трансформації, які регенерують не тільки необхідні ферменти, але й кофактори, визначаються переважно способом іммобілізації і природою носія, умовами іммобілізації та можливістю збереження клітин у життєздатному стані. Саме життєздатні клітини здійснюють в іммобілізованому стані процеси біосинтезу різних органічних сполук, у тому числі органічних кислот, антибіотиків, ферментів та ін. (табл. 5 і 6).[1]
Таблиця 5. Біосинтез антибіотиків іммобілізованими клітинами (за Н.Єгоровим та ін., 1989)
|
Антибіотик |
Мікроорганізм |
Носій |
|
Пеніцилін |
Penicillium chrysogenum |
Поліакриламідний гель, Са-альгінат |
|
Бацитрацин |
Bacillus subtilis |
Поліакриламідний гель |
|
Кандицидин |
Streptomyces griseus |
Колаген |
|
Нікомоцин і тілозин |
Streptomyces tendae |
Са-альгінат |
|
Нізин |
Streptomyces lactis |
Поліакриламідний гель |
|
Тинаміцин |
Streptomyces cattleya |
Адсорбція на целіті |
|
Цефалоспорин |
Streptomyces clavuligerus |
Поліакриламідний гель |
Подібні статті
Антигени, їх властивості та будова
Антиген - функціональне поняття.
Ним може бути будь-яка речовина, що здатна викликати імунну відповідь.
Потужними антигенами є білки.
Це зрозуміло, оскільки більшість процесів імунного розпізнання - це
білок-білкові взаємодії. Білковими ...
Біологічні особливості веслоноса
На сучасному етапі функціонування рибного господарства в Україні постає
необхідність виявлення додаткових резервів його розвитку, зокрема, пошуку
нетрадиційних підходів у веденні господарства, спрямованих на підвищення
ефективності, прибут ...
