Сосна звичайна в озелененні

У системі заходів з поліпшення навколишнього середовища у містах і селах важливе місце займає створення зелених насаджень особливо із хвойних порід, які збагачують повітря киснем, поглинають вуглекислоту, виділяють леткі речовини (фітонциди), знищують хвороботворні бактерії, покращують кліматичні умови тощо.

За діючими нормами понад 50% усієї міської території має бути зайнято зеленими насадженнями, причому в мікрорайонах їм відводиться до 70% загальної площі.

Природний ареал сосни звичайної — майже вся Європа, значна частина Північної Азії — від північної межі лісів до широти Ірану. У південній частині ареалу має острівний характер. В Україні утворює великі лісові масиви у вигляді суборів, сугрудків і борів на Правобережному і Лівобережному Поліссі, частково у Лісостепу, біля Дніпропетровська та Новомосковська — Самарський бір. У культуру сосна звичайна введена ще в XV столітті.

Хвойні насадження до цих пір займають незначну площу в зеленому будівництві, хоча у межах лісових насаджень України вони поширені майже повсюдно. У зв'язку з цим для озеленення міських територій бажано використовувати природні форми сосни звичайної, які добре розмножуються насінням та вегетативним шляхом, особливо щепленням.

Легко й глибоко дихається в сухому сосновому бору. Сосни тут ростуть вільно.

Сосна звичайна цвіте у другій декаді травня. Бджоли у великій кількості збирають її пилок.

Шишки достигають у жовтні наступного після цвітіння року. Збирають їх з жовтня до початку випадання насіння. У великих шишках міститься більше насіння.

Воно має яйцеподібну форму. Насіння сосни зберігає схожість 6—7 років, якщо його зберігати у герметично закупорених бутлях. Насіння сосни, як і інших хвойних порід, зберігають у шишках до 5 років. За цей час воно майже не втрачає схожості. У ґрунт насіння висівають у другій половині квітня так, як і всі хвойні рослини. Насіння сосни не потребує стратифікації.

Найкращим методом щеплення сосни в польових умовах є щеплення вприклад серцевиною на камбій. Усі зрізи, як на підщепі, так і на живці, треба робити швидко і старанно, не доторкаючись руками до їхніх поверхонь.

Приживлення живців значною мірою залежить від строків щеплення. Найкращою порою для цього є весна (квітень), коли бруньки перебувають у стані спокою, і кінець літа (серпень), коли пагони поточного року і бруньки на них уже цілком сформувалися. Весняне щеплення здійснюють на однорічних пагонах, що перезимували, живцями приросту минулого року, літнє — на пагонах поточного року живцями поточного приросту. Зрощування щеплень триває протягом 1,5— 2 місяців. Через два тижні після зняття обв'язки, коли живці почнуть рости, обрізують вершок пагона до щеплення і верхівку бокових гілок. У наступні роки догляд за щепами полягає в поступовому обрізуванні крони підщепи: насамперед зрізують гілки, які переростають щепу.

Порівняно з іншими хвойними породами сосна звичайна має ряд переваг для використання її у зеленому будівництві: вона довговікова (доживає до 300—400 і навіть до 580 років); високодекоративна, її стовбури швидко очищаються від сучків; мало вибаглива до тепла; посухостійка; мало споживає вологи й здатна споживати її в умовах ґрунтової посухи за допомогою широко розгалуженої кореневої системи; корені її дістають воду і поживні речовини з глибоких шарів ґрунту, мало-вибаглива до родючості ґрунту, задовільно росте і на найбідніших піщаних ґрунтах. Росте швидко — у віці 80—100 років досягає висоти 20-—40 метрів. Насіння формується у віці 15—20 років. Стійка до морозів. Сосни витримують найсильніші вітри.

Сосна звичайна — дуже поліморфний вид, який налічує понад 100 одиниць різного таксономічного рангу. Із садових форм сосни звичайної, відомих у культурі на Україні, є карликова напівкуляста форма з дуже короткою хвоєю і вузькоколоноподібна, форма з піднятими гілками.

В Україні лише в соснових насадженнях Київського Полісся я дослідив і виділив 47 природних форм сосни звичайної, які можна успішно використовувати в зеленому будівництві. Це морфологічні форми — ширококронна і вузькокронна. Ширококронні форми сосни за своїми господарськими і біологічними ознаками близькі до вузькокронних. В умовах Київського Полісся до вузькокронних сосен віднесені дерева з кроною до 3 м, а де ширококронних — більше 4,5 м. Ширококронні форми сосни частіше можна відібрати для зеленого будівництва у свіжій та вологій складній суборі, а вузькокронні — у свіжій простій суборі. Вузькокронні форми сосен швидкорослі й стійкі проти навалів снігу. У соснових насадженнях трапляються також форми сосни із змієподібно скрученогіллястою і ромбічною кронами Ромбічна форма крони частіше росте у свіжій простій вологій складній суборі. Як ромбічну форму, так змієподібно скрученогіллясту можна успішно використовувати у зеленому будівництві. Загальний вигляд дерев сосни і створені з них насадження дуже декоративні.

Перейти на сторінку: 1 2


Подібні статті

Біологічні мембрани. Їх роль в процесах збудження
Мембрани відіграють ключову роль як у структурній організації, так і у функціонуванні всіх клітин. Мембрани формують внутрішньоклітинні компартменти, з їх допомогою відбувається розділення вмісту компартментів і навколишнього їхнього сере ...

Історія розвитку зоології в ХІХ-ХХ в
Актуальність. У житті людей тварини завжди відігравали надзвичайно велику роль. Тому зрозуміло, що людство з давніх-давен цікавилось тваринним світом. Історичні довідки про зоологічні дослідження сягають у далеке минуле. Зоологія досить ці ...

Головне меню