Східний, або малохребцевий оселедець

Східний, або малохребцевий оселедець (Clupea pallasi) поширений від Білого моря на схід. Він звичайний в південно-східній частині Баренцева моря, у Чеській губі, у Печорській затоці; набагато менш численний в південних районах Карського моря. У берегів Сибіру відомі невеликі популяції, присвячені до передустєвих просторів рік. У Тихому океані чисельність східного оселедця дуже велика. Оселедець є тут важливим об'єктом промислу, будучи поширена по азіатському узбережжю до Жовтого моря, а по американському до Каліфорнії (Сан-Дієго). Поширення обмежується прибережними водами. Майже весь ареал цього виду в зимовий час покривається льодами. На відміну від атлантичного оселедця східна розмножується в межах усього ареалу. У південних районах вона нереститься в саму холодну пору року під льодом або ж відразу після руйнування його.

Східний оселедець істотно відрізняється по своїй біології від атлантичної. Розмноження її відбувається на мілководдях, іноді майже в самого урізу води, від глибини 0,5 м, головним чином на глибині 3–4 м, і не глибше 10–15 м. Оселедець підходить для нересту до берегів при температурі води від 0,5° С (іноді навіть при негативній температурі) і до 8–10.7° З; основний хід відбувається при 3–9° С. Вона выдкладає ікру переважно в укритих від вітру місцях, на підводну рослинність – зостеру, фукусы й інші рослини. Щільність засіву ікрою в Південного Сахаліну звичайно була 2- 6 млн. ікринок на 1 м2. Східний оселедець виносить значне опріснення, піднімаючись в устя рік і зустрічаючись і в осолонених озерах, але в зовсім прісній воді гине. Доросла риба не робить таких більших міграцій, як атлантичний оселедець, обмежуючись місцевими пересуваннями переважно до берегів з відкритого моря й від берегів. Характерно для східного оселедця менше число хребців, чим в атлантичної: звичайно 52–55 (до 57). У східного оселедця звичайно зуби на сошнику слабкіше розвинені, чим в атлантичного.

Подібні статті

Сезонні зміни в житті безхвостих, пов’язані з особливостями їх біології (жаби, ропухи)
Поведінка земноводних нескладна, що відповідає організації центральної нервової системи. Частина безхвостих здатна до швидких, але одноманітним рухам; у воді більшість видів більш рухливі, чим на суші. Основа поведінки земноводних - порівн ...

Біологічний контроль збудників хвороб рослин
Актуальність. Протягом останнього часу в фітовірусологи, як і в інших молекулярно-біологічних дисциплінах, спостерігається значний інтерес до розвитку досліджень на популяційному та еколого-популяційному рівні, і ця тенденція є загальною для багатьох ...