Загальна характеристика типу Земноводні
Об’єкт даної роботи – клас земноводні. Це самий нечисленний клас хребетних. Назва цієї групи говорить про те, що ці тварини, що виходять на сушу, не відірвалися ще в повній мірі від життя у воді.
Метою курсової роботи є детальне розглянення та дослідження виникнення земноводних, зовнішньої та внутрішньої будови, різноманітність видів, значення у природі та для людини.
В еволюційному відношенні земноводні походять від стародавніх кістеперих риб і дали початок представникам класу плазуни. Найпримітивнішим загоном земноводних вважаються хвостаті. Хвостаті земноводні найбільш схожі з найдавнішими представниками класу. Більш спеціалізованими групами є безхвості земноводні та безногі.
Про походження земноводних до цих пір ведуться суперечки і згідно з останніми даними, земноводні походять від давніх кістеперих риб, конкретно, від загону ріпідістій. По будові кінцівки і черепа ці риби близькі до викопних земноводним (стегоцефалам), яких вважають предками сучасних амфібій. Найбільш архаїчною групою вважаються іхтіостегіди, які зберігають ряд рис, властивих рибам - хвостовий плавник, рудименти зябрових кришок, органи, що відповідають органам бічної лінії риб.
- Загальна характеристика типу
- Скелет
- Дихальні органи
- Кровоносні органи
- Видільні органи
- Органи травлення
- Нервова система
- Розмноження
- Стисла характеристика окремих видів
- Розповсюдження у природі
- Господарське значення
- Роль в науці
Подібні статті
Вікові особливості нервової функції
Вікова періодизація є умовним поділом цілісного життєвого
циклу на вікові періоди, що вимірюються роками. Відомо, що розвиток дитини
відбувається за кілька періодів, які послідовно змінюють один одного. Цей
процес є обов'язковим і передбач ...
Рослини і тварини шкільного куточку живої природи
Успішне засвоєння учнями матеріалу з біології, набуття ними практичних умінь і навичок із вирощування рослин і догляду за тваринами, розвиток інтересу й працьовитості істотно залежить від практичних робіт і спостережень, які ведуться за живими об&rsq ...