Еволюційна палеонтологія Ковалевського

Відомий австрійський палеонтолог Р. Гернес (Rudolf Hoernes, 1850–1912) у своїй книзі про вимирання видів, родів і більш великих груп, писав, що В.О. Ковалевський повинен вважатися попередником Копа й Осборна як «справжніх засновників неоламаркизму в області палеонтології». А не менш відомий віденський палеонтолог Динер, стверджував (1920), що В. Ковалевський розробляв неоламаркистську теорію кінетогенеза, автором якої є, як відомо, знаменитий Кіп, один із засновників американської школи неоламаркістів.

Досить важливе історичне значення для палеонтології має вивчення даного питання з філогенетичної позиції. Вивчення викопних решток тварин дає багатий матеріал для проведення дослідження та простеження якісних змін будови скелету та встановлення появи різних пристосувань у тварин до нових умов життя.

Метою нашої роботи є проаналізувати основні аспекти еволюційної палеонтології В.О. Ковалевського.

Завдання:

1) проаналізувати відношення до неоламаркізму вченого;

2) розглянути позиції вченого щодо висвітлення теорії природного добору в працях Ковалевського;

3) дати характеристику робіт в напрямку палеонтології;

4) розглянути відношення та підходи вченого до класифікації тварин.

• Неоламаркизм Ковалевського
• Теорія природного добору в працях В.О. Ковалевського
• Роботи з викопними копитними
• Дослідження з еволюційної морфології місячного апарата і черепа ссавців
• Анадаптивна та адаптивна редукція скелету кінцівок
• Питання філогенетичних відношень і природної класифікації тварин

Подібні статті

Геном людини
XX століття стало століттям найбільших відкриттів у всіх областях природознавства, століттям науково-технічної революції, яка змінила і вигляд Землі, і вигляд її мешканців. Можливо, однієї з основних галузей знання, які будуть визначати ви ...

Фауна та біологія двостулкових молюсків ландшафтного заказника Згоранські озера
Актуальність дослідження. Двостулкові молюски є одними з багаточисельних звичайних компонентів прісноводної гідрофауни . Як правило, їх можна зустріти в старицях річок, ставках, тимчасових водоймах, але найчастіше -- в озерах. Ці гі ...