Еволюційна палеонтологія Ковалевського

Відомий австрійський палеонтолог Р. Гернес (Rudolf Hoernes, 1850–1912) у своїй книзі про вимирання видів, родів і більш великих груп, писав, що В.О. Ковалевський повинен вважатися попередником Копа й Осборна як «справжніх засновників неоламаркизму в області палеонтології». А не менш відомий віденський палеонтолог Динер, стверджував (1920), що В. Ковалевський розробляв неоламаркистську теорію кінетогенеза, автором якої є, як відомо, знаменитий Кіп, один із засновників американської школи неоламаркістів.

Досить важливе історичне значення для палеонтології має вивчення даного питання з філогенетичної позиції. Вивчення викопних решток тварин дає багатий матеріал для проведення дослідження та простеження якісних змін будови скелету та встановлення появи різних пристосувань у тварин до нових умов життя.

Метою нашої роботи є проаналізувати основні аспекти еволюційної палеонтології В.О. Ковалевського.

Завдання:

1) проаналізувати відношення до неоламаркізму вченого;

2) розглянути позиції вченого щодо висвітлення теорії природного добору в працях Ковалевського;

3) дати характеристику робіт в напрямку палеонтології;

4) розглянути відношення та підходи вченого до класифікації тварин.


    Подібні статті

    Особливості будови і життєдіяльності лишайників
    Лишайники – це особливі організми, в тілі яких об’єднані водорості і гриби в нові комплекси симбіотичних організмів з новими морфологічними, фізіологічними та екологічними властивостями. Відомо понад 20 000 видів лишайників. Лишайники ...

    Характеристика підродини Шпротоподібні, або Звичайні оселедці (Clupeinae)
    Шпротоподібні, або звичайні оселедці, являють собою групу найважливіших для людини оселедцевих риб, що включає північних морських оселедців, сардин, сардинел, шпротів, тюльок і інші роди. Сюди входять 12 родів з 40–45 видами. Види трьох ...

    Головне меню