Роботи з викопними копитними

У російській роботі про анхітерії В.О. говорить про перші спроби філіпченкових побудов і відзначає, що «ці спроби були проведені над такими класами тварин, залишки яких, що збереглися у викопному виді, не дають нам достатнього поняття про організації вимерлих форм…».

Інша справа – хребетні. Кістяк хребетного «дає негайно» ж поняття про всю організацію і про положення не збережених частин, наприклад нервів та м'язів. І це – у тим більшому ступені, ніж вище дане хребетне по своїй організації. Так, для риб потрібні, за словами В.О., дуже повні кістяки, «для плазуючих також досить багато залишків усього кістяка для повного відтворення вимерлих типів», у ссавців же «корелятивність усіх частин кістяка стає такою великою, організація спеціалізована, одна частина так незмінно пророкуємо іншу, щоб скласти зовсім повне поняття про вимерлий тип… Ця визначеність організації ссавців, це строге співвідношення всіх частин їхнього кістяка робить цей клас найвищою мірою дорогоцінним для вивчення викопних організмів і для вирішення багатьох наукових питань про філіації тваринних форм.

Число палеонтологічних робіт В.О. незначне:

1. Монографія про абанхітерії і була опублікована на французькій мові в «Записках Петербурзької Академії Наук» під наступним заголовком: «Про Anchіtherіum aurelіanense Cuv. і про палеонтологічну історію коней. Частина перша». Робота містить 76 сторінок тексту і 3 таблиці малюнком.

2. Російська робота про анхітерії, по змісту помітно відрізняється від французької, озаглавлена трохи інакше: «Остеологія Anchіtherіum aurelіanense Cuv. як форми, що з'ясовує генеалогію типу коня (Equus).

3. Попереднє повідомлення про сімейство Hyopotamіdae було надруковано в 1873 р. у протоколах Лондонського Королівського Суспільства («Proceedіngs of the Royal Socіety») під заголовком: «Про остеології Hyopotamіdae».

4. Монографія під тим же заголовком була надрукована в «Філософських записках Королівського Суспільства» («Phіlosophіcal Transactіons of the Royal Socіety») у тім же 1873 р.

5. «Монографія роду Anthracotherіum і досвід природної класифікації викопних копитних». Була опублікована німецькою мовою в серії «Palaeontographіca».

7. «Остеологія двох викопних видів із груп і, і копитних. Erіtelodon і Gelocus».

8. Стаття «Остеологія роду Еnte1оdоn», опублікована в «Palaeontographіca» у 1876 р., містить 36 сторінок тексту і 5 таблиць малюнків. Вона представляє собою переклад, з деякими змінами і скороченнями, першої, більшої, половини тільки що згаданої російської монографії.

9. Стаття «Остеологія роду Gelосіs, поміщена теж в «Palaeontographіca» у 1877 р., містить 17 сторінок тексту і 2 таблиці малюнків і представляє собою трохи скорочений переклад відповідного розділу російської монографії про Entelodon і Gelocus.

Таким чином, усі палеонтологічні роботи В.О., за винятком двох останніх німецьких статей, що представляли собою трохи скорочений переклад російської роботи про Entelodon і Gelocus, були опубліковані н 1873–1875 р. Усі ці добутки В.О. були написані в дуже короткий проміжок часу, із середини 1871 р. по 1874 р.

Працював над ними В.О. майже одночасно. Усі палеонтологічні праці В.О. складають власне кажучи одне ціле. От чому ми вважаємо за доцільне розібрати них спільно.


Подібні статті

Роль та вміст води в організмі
Ще в 60-го роки Нобелівський лауреат, найбільший авторитет в області біоенергетики Альберт Сцент-Дьерді вигукнув: «Біологія забула роль води або взагалі не думала про неї». Основну субстанцію організму – воду прийнято розглядати як майже н ...

Медоносні рослини луків
Прекрасний і багатогранний рослинний світ, і хоч пройшло багато тисячоліть з часу його виникнення, непізнаність і нерозгаданість його вабить дослідників. Якби ми знали, скільки втрачаємо, коли не робимо жодних спроб пізнати те, що нас оточує, що дає ...

Головне меню