Біологія та екологія бактеріофагів
Надзвичайно важливим серед досягнень мікробіології останньої чверті XIX ст. є відкриття неклітинних форм життя — вірусів. Тоді багато вчених вважали, що бактерії є найменшими і найпростішими організмами, і що саме вони стоять на межі живої і неживої природи.
Захворювання рослин, тварин і людини, вірусна природа яких у даний час установлена, у протягом багатьох сторіч завдавали шкоди господарству і шкода здоров'ю людини. Хоча багато з цих хвороб були описані, але спроби встановити їхню причину і виявити збудник залишались безуспішними.
У 1915 р. англійський бактеріолог Ф. Туорт, а в 1917 р. канадієць Ф. д'Ерель, незалежно один від одного, відкрили віруси бактерій, названі д'Ерелем бактеріофагами («пожирачі бактерій»). Однак слід зазначити, що ще за 19 років до цього відкриття, в 1898 p., вітчизняний мікробіолог М.Ф.Гамалія описав явище лізису бацил сибірки під впливом невідомого агента, названого вченим бактеріолізином.
Отже, протягом 25 років було відкрито віруси, що уражують усіх представників царства природи: рослини, тварини і мікроорганізми. Проте упродовж багатьох років віруси не привертали до себе особливої уваги.
Мета роботи: проаналізувати біологічні та екологічні особливості бактеріофагів.
Завдання роботи:
1) проаналізувати особливості біологічної організації вірусів;
2) охарактеризувати бактеріофагів;
3) розкрити значення вірусів та бактеріофагів, їх використання в культивуванні.
- Морфологія вірусів
- Хімічний склад вірусів
- Репродукція вірусів
- Морфологія фагів
- Хімічний склад фагів
- Антигенні властивості фагів
- Взаємодія фагів з бактеріями
- Культивування, практичне значення вірусів та бактеріофагів
Подібні статті
Генетичні особливості мікроорганізмів
Надзвичайно важливим серед досягнень мікробіології останньої
чверті XIX ст. є відкриття неклітинних форм життя — вірусів. Тоді багато вчених
вважали, що бактерії є найменшими і найпростішими організмами, і що саме вони
стоять на межі живої ...
Еволюційна палеонтологія Ковалевського
Відомий австрійський
палеонтолог Р. Гернес (Rudolf Hoernes, 1850–1912) у своїй книзі про
вимирання видів, родів і більш великих груп, писав, що В.О. Ковалевський
повинен вважатися попередником Копа й Осборна як «справжніх засновників
неол ...