Результати дослідження та їх обговорення
На досліджуваній території було виявлено 140 видів рослин, які відносяться до 31 родини. До родини Складноцвітих (Asteraceae) належить 22 види, родини Розові (Rosaceae) належать 18 видів, до родини Губоцвіті (Lamiaceae) – 13 видів, родини Бобові (Fabaceae) та Pлакові (Poaceae) – по 10 видів, до родини Хрестоцвітих (Brassiaceae) належить 7 видів, до родини ранникові (Serophulariaceae) та Шорстколисті (Boraginaceae) по 6 видів, до родин Гвоздикових (Caryophyllaceae), Зонтичних (Apiaceae), Жовтецевих (Ramuncullaceae), Первоцвітих (Primulaceae) відносяться по 4 види, Подорожникові (Plantaginaceae), Ситникові (Juncaceae), Гречкові (Polygonaceae) налічують по 3 види, Макові (Papaveraceae), Геранієві (Geraniaceae), Тирличеві (Gentianaceae), Фіалкові (Violaceae), Дзвоникові (Campanulaceae), Жимолостеві (Caprifoliaceae), Маренові (Rubiaceae) налічують по 2 види, до родини Звіробійні (Hypericaceae), Молочайні (Euphorbiaceae), Повитицеві (Cuscutaceae), Китяткові (Polygolaceae), Черсакові (Dipsacaceae), Онагрові (Onagraceae) належить по 1 виду.
Аналіз флори
Проводимо систематичний аналіз флори. Для цього кількість видів у кожному роді та родині обчислюємо у відсотках до загальної кількості виявлених видів. Результати подані у вигляді таблиці.
Таблиця 2
|
Родина |
кількість родів |
кількість видів | ||
|
абсолютні числа |
% числа |
абсолютні числа |
% числа | |
|
Складноцвіті |
17 |
15,3 |
22 |
15,7 |
|
Розові |
14 |
12,6 |
18 |
12,9 |
|
Губоцвіті |
10 |
9,0 |
13 |
9,3 |
|
Бобові |
7 |
6,3 |
10 |
7,1 |
|
Злакові |
8 |
7,2 |
10 |
7,1 |
|
Хрестоцвіті |
7 |
6,3 |
7 |
5 |
|
Ранникові |
5 |
4,5 |
6 |
4,3 |
|
Шорстколисті |
5 |
4,5 |
6 |
4,3 |
|
Гвоздикові |
4 |
3,6 |
4 |
2,9 |
|
Зонтичні |
4 |
3,6 |
4 |
2,9 |
|
Жовтецеві |
3 |
2,7 |
4 |
2,9 |
|
Первоцвіті |
3 |
2,7 |
4 |
2,9 |
|
Подорожникові |
1 |
0,9 |
3 |
2,1 |
|
Ситникові |
2 |
1,8 |
3 |
2,1 |
|
Гречкові |
1 |
0,9 |
3 |
2,1 |
|
Макові |
2 |
1,8 |
2 |
1,4 |
|
Геранієві |
2 |
1,8 |
2 |
1,4 |
|
Тирличеві |
2 |
1,8 |
2 |
1,4 |
|
Фіалкові |
1 |
0,9 |
2 |
1,4 |
|
Дзвоникові |
1 |
0,9 |
2 |
1,4 |
|
Жимолостеві |
2 |
1,8 |
2 |
1,4 |
|
Маренові |
1 |
0,9 |
2 |
1,4 |
|
Звіробійні |
1 |
0,9 |
1 |
0,7 |
|
Молочайні |
1 |
0,9 |
1 |
0,7 |
|
Повитицеві |
1 |
0,9 |
1 |
0,7 |
|
Китяткові |
1 |
0,9 |
1 |
0,7 |
|
Черсакові |
1 |
0,9 |
1 |
0,7 |
|
Березкові |
1 |
0,9 |
1 |
0,7 |
|
Лілійні |
1 |
0,9 |
1 |
0,7 |
|
Вужачкові |
1 |
0,9 |
1 |
0,7 |
|
Онагрові |
1 |
0,9 |
1 |
0,7 |
|
Разом |
111 |
100 |
140 |
100 |
Подібні статті
Молекулярні механізми кросинговеру
Кросинговер - це явище обміну ділянками
гомологічних хромосом після кон’югації у профазі-1 мейозу. Результатом цього
процесу є обмін генетичною інформацією між хромосомами. Це є одним з головних
чинників еволюції,так як забезпечує комбінат ...
Характеристика електричної активності гіпокампу щурів на фоні довготривалого зооконфліктного стресу
З
метою розкриття основних анатомо-фізіологічних особливостей гіпокампу та його
ролі у підтриманні гомеостазу організму було досліджено та проаналізовано
основні літературні джерела.
В
ході проведеного аналізу було встановлено, що гіп ...