Результати дослідження та їх обговорення
На досліджуваній території було виявлено 140 видів рослин, які відносяться до 31 родини. До родини Складноцвітих (Asteraceae) належить 22 види, родини Розові (Rosaceae) належать 18 видів, до родини Губоцвіті (Lamiaceae) – 13 видів, родини Бобові (Fabaceae) та Pлакові (Poaceae) – по 10 видів, до родини Хрестоцвітих (Brassiaceae) належить 7 видів, до родини ранникові (Serophulariaceae) та Шорстколисті (Boraginaceae) по 6 видів, до родин Гвоздикових (Caryophyllaceae), Зонтичних (Apiaceae), Жовтецевих (Ramuncullaceae), Первоцвітих (Primulaceae) відносяться по 4 види, Подорожникові (Plantaginaceae), Ситникові (Juncaceae), Гречкові (Polygonaceae) налічують по 3 види, Макові (Papaveraceae), Геранієві (Geraniaceae), Тирличеві (Gentianaceae), Фіалкові (Violaceae), Дзвоникові (Campanulaceae), Жимолостеві (Caprifoliaceae), Маренові (Rubiaceae) налічують по 2 види, до родини Звіробійні (Hypericaceae), Молочайні (Euphorbiaceae), Повитицеві (Cuscutaceae), Китяткові (Polygolaceae), Черсакові (Dipsacaceae), Онагрові (Onagraceae) належить по 1 виду.
Аналіз флори
Проводимо систематичний аналіз флори. Для цього кількість видів у кожному роді та родині обчислюємо у відсотках до загальної кількості виявлених видів. Результати подані у вигляді таблиці.
Таблиця 2
|
Родина |
кількість родів |
кількість видів | ||
|
абсолютні числа |
% числа |
абсолютні числа |
% числа | |
|
Складноцвіті |
17 |
15,3 |
22 |
15,7 |
|
Розові |
14 |
12,6 |
18 |
12,9 |
|
Губоцвіті |
10 |
9,0 |
13 |
9,3 |
|
Бобові |
7 |
6,3 |
10 |
7,1 |
|
Злакові |
8 |
7,2 |
10 |
7,1 |
|
Хрестоцвіті |
7 |
6,3 |
7 |
5 |
|
Ранникові |
5 |
4,5 |
6 |
4,3 |
|
Шорстколисті |
5 |
4,5 |
6 |
4,3 |
|
Гвоздикові |
4 |
3,6 |
4 |
2,9 |
|
Зонтичні |
4 |
3,6 |
4 |
2,9 |
|
Жовтецеві |
3 |
2,7 |
4 |
2,9 |
|
Первоцвіті |
3 |
2,7 |
4 |
2,9 |
|
Подорожникові |
1 |
0,9 |
3 |
2,1 |
|
Ситникові |
2 |
1,8 |
3 |
2,1 |
|
Гречкові |
1 |
0,9 |
3 |
2,1 |
|
Макові |
2 |
1,8 |
2 |
1,4 |
|
Геранієві |
2 |
1,8 |
2 |
1,4 |
|
Тирличеві |
2 |
1,8 |
2 |
1,4 |
|
Фіалкові |
1 |
0,9 |
2 |
1,4 |
|
Дзвоникові |
1 |
0,9 |
2 |
1,4 |
|
Жимолостеві |
2 |
1,8 |
2 |
1,4 |
|
Маренові |
1 |
0,9 |
2 |
1,4 |
|
Звіробійні |
1 |
0,9 |
1 |
0,7 |
|
Молочайні |
1 |
0,9 |
1 |
0,7 |
|
Повитицеві |
1 |
0,9 |
1 |
0,7 |
|
Китяткові |
1 |
0,9 |
1 |
0,7 |
|
Черсакові |
1 |
0,9 |
1 |
0,7 |
|
Березкові |
1 |
0,9 |
1 |
0,7 |
|
Лілійні |
1 |
0,9 |
1 |
0,7 |
|
Вужачкові |
1 |
0,9 |
1 |
0,7 |
|
Онагрові |
1 |
0,9 |
1 |
0,7 |
|
Разом |
111 |
100 |
140 |
100 |
Подібні статті
Іонні механізми потенціалу дії. Методи фіксації
Всі процеси життєдіяльності організмів супроводжуються появою в клітинах
і тканинах електрорушійних сил. Електричні явища відіграють велику роль у
найважливіших фізіологічних процесах: збудженні клітин і проведенні збудження
по клітинам.
...
Рослинність евтрофних боліт
Актуальність. В епоху широкомасштабного впливу людської
цивілізації на навколишнє середовище проблема вивчення закономірностей
генезису, динаміки боліт і заболочених земель як важливого біоенергетичного
компонента та носія значного обсягу ...