Порівняння закономірностей пилення Carpinus, Quercus, Fagus у Львові та інших регіонах Європи

Під час аеропалінологічних досліджень які проводилися з 1 квітня по 20 червня 2011 - 2012 років було взято до уваги пилкові зерна таких таксонів Carpinus, Quercus, Fagus. Отримані дані можна порівняти з даними інших авторів на території Європи.

У 2011 році пилкові зерна Carpinus з’явилися на початку квітня і тривали до середини червня. Пік пилення припадає на кінець квітня.

У 2012 році Carpinus пилити 2 квітня і тривав до кінця травня. Піки пилення припадає на кінець квітня.

Quercus у 2011 році почав пилити у середині квітня і тривав до середини червня. Пік пилення припадає на початок травня.

Пилкові зерна Quercus у 2012 році зявилися на початку квітня і тривав до 1 червня. Пік пилення припадає на початок травня.

Початок пилення Fagus у 2011 році припадає у середині квітня і триває до середини червня. При цьому спостерігається два піки пилення:

· 29 квітня;

· 3 травня.

А початок пилення Fagus у 2012 році так само припадає на середину квітня, але триває до початку червня. Пік пилення триває з 27 квітня по 2 травня.

Порівнявши пилення цих трьох таксонів за два роки можна сказати, що початок пилення всіх таксонів починається майже одинаково (різниця 2-3 дні), а кінець пилення різний. Кількість пилкових зерен у 2012 році менша від кількості пилку у 2011 році. Це залежить від погодніх умов, оскільки температура повітря у 2011 році всередньому становила 140С, а відносна вологість повітря - 128%, а у 2012 році температура - 120С, а відносна вологість - 69%. Отже, чим більша температура повітря тим більша кількість пилкових зерен в повітрі.

У порівнянні з іншими країнами пилення граба розпочиналося приблизно в першій декаді квітня і тривало до травня. Пилення дубу майже всюди розпочиналося в кінці квітня і тривало до кінця травня, а пилення буку також розпочиналося в кінці квітня або на початку квітня і тривало до кінця травня. Кількість пилкових зерен та тривалість сезону пилення значно відрізняється в порівнянні з нашими даними. Це може залежати від географічного розташування досліджуваної території, погодніх умов, жаркішого чи холоднішого літа, ранньої чи пізньої весни.


Подібні статті

Хвойні інтродуценти в озелененні урботериторій
Актуальність. В сучасних умовах всебічного посилення антропогенного впливу на природні системи особливого значення набуває проблема збереження біорізноманіття, в тому числі видів рослин. Сучасний рослинний світ Чернігівщини нараховує понад ...

Життєдіяльність личинок волохокрильців
Ентомологія – наука, яка безупинно розвивається, постійно збагачується новими даними і новими ідеями. За 15 років ентомологія зробила величезний крок вперед у розумінні багатьох аспектів екології, фізіології, поведінки і взаємозв`язків ко ...

Головне меню