Спосіб життя

Колюча акула — невелика (завдовжки до 1 м), швидка і рухлива тварина, поширена в помірно теплих прибережних водах Чорного моря. Веде зграйний спосіб життя, опускається на глибину близько 150—200 метрів. Живиться переважно рибою, що трапляється на дні моря, головоногими молюсками і навіть великими червами. Небезпеки для людини не становить.

Будова тіла: тіло акули, як і решти хребетних тварин, складається з двох частин: осьової (голова, тулуб, хвіст) та периферійної (кінцівки) (мал. 3).

На голові акули розташовані поперечний щілиноподібний рот і пенеликі очі (по боках голови). За очима містяться спеціальні отвори, що нагадують ніздрі,— бризкальця. Зябра відкриваються 5—7 зябровими щілинами. Тулуб катрана має веретеноподібну форму. Тіло закінчується хвостом із симетричним хвостовим плавцем.

Катран має парні кінцівки грудні й черемші планці.

Грудні плавці — це передні кінцівки, а черепні задні, перед кожним плавцем міститься по одному гострому шипу, завдяки яким акула дістала свою назву.

Мал. 3 - Будова акули

1 — ротовий отвір;

2 — бризкальця;

3 — око;

4 — шипи;

5 — спинні плавці; 6 — хвостовий плавець; 7 — черевний плавець; 8 — клоака; 9 — бічна лінія; 10 — грудний плавець; 11 — зяброві щілини.

Покриви тіла. Шкіра акули вкрита дуже гострою і міцною лускою — шкіряними зубами. Свою назву вони дістали не випадково, бо зуби акули — це не що інше як видозмінені луски.

Опорно-рухова система. Скелет акули побудований лише з хряща. Основні відділи скелета: хребет, череп із зябровим апаратом і скелет кінцівок.

Мускулатура колючої акули сегментована. Поздовжні м'язи тулуба утворені з окремих сегментів. М'язи розміщені також і на голові.

Травна система починається щілиноподібним ротом, рот переходить у ротову порожнину. Нижня й верхня щелепи мають гострі зуби. Через глотку і короткий стравохід їжа потрапляє у шлунок. Від шлунка відходить кишечник, поділений на окремі відділи. Кишечник закінчується клоакою — розширеною частиною його заднього відділу.

Видільна система. Очищення крові від різноманітних шкідливих речовин відбувається в нирках. (Пригадай, як відбувається процес виведення шкідливих речовин у комах.) Нирки акули лежать нижче від хребта майже вздовж усього тіла, тому вони дістали назву тулубових. Від нирок відходять видільні канальці, що відкриваються в клоаку.

Дихальна система. Колюча акула дихає зябрами, які розміщені на зябрових дугах. Від них відходять пронизані капілярами зяброві пелюстки. У капілярах відбувається газообмін. Акула не має органів, що забезпечують обмивання зябрового апарату водою, тому вона весь час перебуває в русі, заковтуючи ротом воду. Через рот вода надходить у глотку, потім обмиває зябра і крізь зяброві щілини виходить назовні.

Кровоносна система. Серце акули двокамерне, складається з передсердя і шлуночка. Серце пульсує, проштовхуючи кров, що містить вуглекислий газ. Проходячи крізь зябра, вона насичується киснем. Після цього частина збагаченої киснем крові надходить до головного мозку, а решта — до внутрішніх органів та м'язів. Тут артеріальна кров віддає клітинам тіла кисень, поглинає вуглекислий газ і знову надходить у вени. Венозна кров від різних органів тече по венах до серця, яке знов проштовхує її в зябра. Такий замкнений цикл руху крові складає коло кровообігу.

Нервова система. Головний мозок акули добре розвинений і складається з п'яти відділів. Найкраще розвинені мозочок, який координує рухи, і передній мозок, що контролює розумову діяльність. Уздовж усього тіла в спеціальному каналі хребта проходить спинний мозок.

Органи чуття. Важливу роль в орієнтації акули відіграє особливий орган — бічна лінія, завдяки їй риба відчуває найменшу вібрацію води. Органами нюху є носові ямки, зовнішні отвори яких виходять у глотку. Завдяки органам нюху акула здатна відчувати запах речовин, які виділяє перелякана жертва. Якщо в басейн вилити воду з акваріума, в якому плавала перелякана риба, то акули в басейні негайно заметушаться в пошуках здобичі.

Перейти на сторінку: 1 2


Подібні статті

Локалізація та розподіл ферментних систем у рослинній клітині
Актуальність теми: тема вивчається для глибокого розуміння фізіологічних процесів, що протікають в рослинній клітині. Знання теми необхідні для кращого сприйняття інших тем, наприклад, «Фотосинтез», «Біосинтез білку». Адже ферменти беруть ...

Історія розвитку зоології в ХІХ-ХХ в
Актуальність. У житті людей тварини завжди відігравали надзвичайно велику роль. Тому зрозуміло, що людство з давніх-давен цікавилось тваринним світом. Історичні довідки про зоологічні дослідження сягають у далеке минуле. Зоологія досить ці ...

Головне меню