Сиг-пиж‘ян (Coregonus pidschian)

Ознаки: струнке оселедцеподібне тіло (у глибоководної форми роздувається черевце, коли рибу витягують на поверхню) і маленька конусоподібна голова з гострим рилом. Луска крупніша, ніж у лососевих; бічна лінія повна. Великі очі. Вузький нижній рот досягає вертикалі переднього краю ока, верхня щелепа відносно вузька і довга. На першій зябровій дузі 15-29 (частіше 20) коротких тичинок.

Забарвлення: спина від голубувато-зеленого кольору до оливкового, боки і черевце сріблясто-блискучі. Довжина: 15-35 см (Альпи), макс. 50 см.

Ареал: Аляска, Сибір до північних районів Росії, північ Фінляндії і північ Норвегії; на Балтиці в центральній Швеції і польському побережжі; у Альпах в Женевському озері, озері Тунське ("малий сиг"), в Боденському, Аммер і Хим.

Спосіб життя: у північних регіонах представники цих форм є прохідними рибами, що йдуть на нерест вгору за течією річок; у південних регіонах вони непрохідні мешканці річок і озер; у альпійських озерах вони глибоководні і в осінні місяці підіймаються на нерест у вищі шари води. Періоди ікрометання в різних регіонах різні, часто вже влітку, але звично з вересня по січень. Розвиток мальків також за-вісит від умов. Статева зрілість на 3-4-у році життя. Живлення: дрібна донна живність, рідкий планктон.

Подібні статті

Походження та філогенез плазунів
Впродовж мільярдів років Земля змінювалася – в небо здіймалися гори, море заливало суходіл, острови підіймалися з глибин океану й перетворювалися на материки, але найбільших змін планета зазнала після виникнення життя близько 3,5 мільярди ...

Зимові скупчення сороки в Любечі
Біологія та чисельність зимуючих птахів залишається недостатньо вивченою не лише в Україні, але й у більшості європейських країн. Це зумовлене труднощами проведення польових досліджень у цей період, відсутністю уніфікованих методик, а тако ...