Живлення та обмін речовин

Усі кажани нашої республіки невеликі за розміром та виключно комахоїдні форми. В раціоні рукокрилих понад 120 різних видів безхребетних, серед яких багато шкідників сільського та лісового господарства: хрущі, клопи, довгоносики, совки та ін. В зв'язку з інтенсивним обміном речовин (характерно для невеликих тварин) кажан потребує багато їжі. Відомо, що велика колонія довгокрилів лише за одну ніч з'їдає 1,5 млн. комах. Водяна нічниця за виліт відловлює близько 500 комарів, протягом літа – до 60 тис, колонія її (20–25 особин) за такий же період – до 1,5 млн. комах, що є переносниками збудників різних захворювань. Ці тварини ведуть нічний спосіб життя і через те знищують нічних комах, в той час як птахи (за винятком дрімлюг, дрібних сов) у вечірні часи не полюють. Вдень кажани сплять, перебувають у сховищах, підвісившись вниз головою задніми кінцівками та склавши крила. Незважаючи на ненажерливість, летючі миші здатні довго жити без їжі, зберігаючи здатність до польоту і не втрачаючи маси тіла. Сплячка дає їм змогу переносити несприятливі умови, оскільки значно гальмуються усі життєві процеси. Тварини живуть за рахунок нагромадженого жиру, маса якого восени досягає 50% маси тіла. Цей енергетичний резерв летючі миші використовують дуже ощадливо і навесні мають ще достатньо жирових запасів. Під час сплячки сповільнюється серцевий ритм, різко знижуються енергозатрати, температура тіла становить 1 °С. Все це є адаптацією до несприятливих умов. Цикли життєдіяльності кажанів і об'єктів їх живлення – комах – практично синхронні. Характер добової активності також відповідає денному циклу жертви [1].

Рукокрилі можуть здійснювати міграційні кочівлі. На цій підставі виділяють дві екологічні групи: перелітні й осілі. Завдяки кільцюванню вивчено ряд цікавих сторін їх біології, встановлено місця зимівлі, строки і шляхи міграції. Нагромадження жирових запасів восени до певного рівня є сигналом готовності тварин до перельоту і зимівлі.

У добрих літунів (вечірниці, кожани) колонії налічують сотні особин. За здобиччю літають на відстань до кількох кілометрів, а під час перельотів долають до 1000 км і більше. За типами стацій та місць полювання кажани України В. І. Абеленцев поділяє на вечірниці та підковоноси і нічниці, а нетопирі та кожани займають проміжне положення. Вечірниці віддають перевагу узліссям, великим галявинам, водоймам та лукам поблизу лісу, нетопирі – лісовим дорогам, алеям парків, кожани – рівнинним просторам з трав'яною рослинністю, вулицям населених пунктів. Нічниці частіше полюють над водоймами. Такі широкопластичні види, як вухань та вусата нічниця, живляться в різноманітних стаціях. Частіше на відокремленій ділянці полюють відразу кілька видів, але на різній висоті – водяна, ставкова, іноді й вусата нічниці – над самою водою, підковоноси – низько поблизу стін, огорож; нетопирі та кожани – на висоті 1–4 м, вусата нічниця, довгокрил – на 3–10 м, а вечірниці – частіше на 10–40 м.

Подібні статті

Відкриття та характеристика генетичного коду
Найважливішим досягненням біології XX ст. стало з'ясування генетичного коду - встановлення відповідності між послідовністю нуклеотидів молекули ДНК та амінокислотами молекули білка. Нині генетичний код з'ясовано повністю. Книга життя ко ...

Мінерали в харчуванні людини
Мінеральні речовини входять в склад тканин організму людини, ферментів, гормонів. Вони відіграють велику роль в пластичних процесах, у формуванні і побудові тканин організму, особливо скелету, підтримання кислотно-лужної рівноваги, створен ...