Таволга

Листопадні кущі заввишки 0,15— 2.5 м з простими, зубчастими, іноді лопатевими листками, білими, рожевими або червоними квітками, зібраними в щитки, китиці, волоті. Рід об'єднує близько 80 видів. В Україні 7 дикорослих видів. Цінуються як декоративні рослини.

Таволга середня —

Spiraea

media

Fr

.

Schmidt

.

Кущ заввишки до 3 м з кулястою, густою кроною, прямими або дещо зігнутими буро-сірими, коричневими пагонами. Листки яйцеподібні, еліптичні, видовжені, 3—6 см завдовжки, 1,5—3 см завширшки, зверху темно-зелені, знизу сизувато-зелені, голі або з рідкими волосками. Суцвіття численні, зонтикоподібні, білі, розпускаються в травні — червні й цвітуть упродовж двох—трьох тижнів.

Природно поширена на північному сході Європи, в Сибіру, Середній Азії. Широко культивується в Україні. Морозо-, газо- та досить посухостійка, витримує невелике затінення та пізнє пересаджування.

Декоративні форми:

за опушенням листя — гола та м'якоопушена (для озеленення використовують мало); за декоративністю — гібриди таволги середньої з таволгою дубравколистою, звіробоєлистою, білою.

Рекомендується для створення поодиноких посадок, груп, живих огорож.

Таволга Вангутта —

Spiraea

vanhouttei

Zab

.

Кущ заввишки до 2 м, створений схрещуванням таволги кантонської з таволгою трилопатевою. Крона розлога, гілки дугоподібні, повислі. Листки сизі знизу, темно-зелені зверху, 2—3,5 см завдовжки, ромбічно-яйцеподібні або оберненояйцеподібні, зубчасті, з 3—5 лопатями. Білі квітки часто в густих зонтикоподібних китицях. Цвіте рясно в травні — червні впродовж двох тижнів, починає цвісти на третій рік. Дуже декоративна у період цвітіння.

Широко використовують для озеленення міст країни. Росте швидко, відносно зимостійка, достатньо витривала під час нетривалих посух, переносить невелике затінення, стійка проти забруднення повітря пилом і газами.

Рекомендується для створення поодиноких, групових, алейних насаджень, живих огорож та узлісь.

Таволга японська —

Spiraea

japonica

L

.

Кущ заввишки до 1,5 м з оберненояйце-подібною кроною. Листки яйцеподібні, зверху загострені, знизу клиноподібні, до 8 см завдовжки, в молодому віці червонуваті, влітку темно-зелені, восени від оранжевого до темно-бурого забарвлення. Квітки червоні (іноді рожеві, білі), зібрані в складні щитки, знаходяться на кінцях пагонів. Цвіте з червня по вересень.

Природно поширена в Японії та Китаї. Культивується в Україні. Морозо- та газостійка, світлолюбна, добре витримує міські умови, в посушливих умовах потребує поливу.

Декоративні форми:

за забарвленням і розміром квіток — червонувата, темно-червона, яскраво-червона з великим листям (Форчуна); за розмірами листя — великолиста; за забарвленням листя — пістрява.

Рекомендується для створення поодиноких, групових насаджень, бордюрів, узлісь навколо невисоких дерев і кущів.

Подібні статті

Придорожні рослини околиць Козельця
Зелені рослини — царство живих організмів. Назва була запропанована у 1981[1] щоб відрізніти представників царства від попереднього визначення рослин, які до того не створювали монофілетичну групу. Також царство відоме під назвою Chlorobionta а ...

Кісткові риби
Кісткові риби - найбільший клас хребетних тварин, що нараховує близько 20000 видів. Найдавніші представники цього класу походять від хрящових риб в кінці силуру. В даний час 99% класу належать до так званих костистих риб, які вперше з'явил ...