Репродукція вакцинного штаму 1062 метапневмовірусу птиці в ембріонах перепелів

При виготовленні противірусних вакцинних препаратів одним із головних аспектів являється визначення оптимальних умов культивування вакцинних штамів.

За даними зарубіжних вчених практичне значення мають лабораторні дослідження виділення вірусу на курячих ембріонах (КЕ). Для ізоляції метапневмовірусу (МПВ) використовують КЕ 5–7-добової інкубації та зараження в жовтковий мішок. Патологічною ознакою дії МПВ, яка має діагностичне значення під час виділення польових ізолятів, є карликовість, крововиливи на тілі зародка, відставання в рості та загибель ембріону . Культивування МПВ в КЕ дозволяє отримати вірус з титром у 10-100 разів вище, ніж у культурі клітин [4].

Штами МПВ розмножуються в первинно-трипсинізованій культурі клітин фібробластів курячих ембріонів ( ФКЕ) та інших культурах після попередньої адаптації до КЕ [9].

Гістологічно МПВІ характеризується перебудовою у верхніх дихальних шляхах, особливо в трахеї і бронхах. Важливою діагностичною ознакою МПВІ є запальні та деструктивні зміни в респіраторному тракті: кровонаповнення судин, набряк власно – слизової оболонки, яка потовщується внаслідок проліферації лімфоїдними клітинами [3, 6, 8].

Під час дослідження тканин респіраторного тракту птиці, інфікованої МПВ, спостерігають дециліацію й сквамозну метаплазію епітелію, що руйнують війчасті епітеліальні клітини трахеї [3].

Інфікування птиці МПВ зумовлює десквамацію циліарного і залозистого епітелію по всій довжині трахеї. Згодом відбувається швидка проліферація залишкових базальних клітин з продукуванням недиференційованого епітеліального шару. На 4-6- у добу спостерігається інфільтрація лімфоцитами невеликих дільниць підслизової оболонки трахеї [5].

За для індикації та ідентифікації МПВ використовують найсучасніші методи діагностики, до яких належать: реакція нейтралізації (РН), полімеразна ланцюгова реакція ( ПЛР ) і твердофазний імуноферментний аналіз (ІФА), реакція імунної дифузії (РІД) [7].

Метою досліджень було вивчення можливості використання перепелиних ембріонів (ПЕ) для культивування МПВ на моделі вакцинного штаму 1062 .

Матеріали та методи. У роботі використано: ембріони перепелів породи Фараон,5-добової інкубації; вакцинний штам 1062 МПВ птиці (вакцина ХІПРАВІАР-SHS Iспанія, серія №762С-9); гіперімунна сироватка до вакцинного штаму МПВ 8544.

Зараження ПЕ проводили у жовтковий мішок у об’ємі 0,2 см3, після чого ембріони інкубували за температури +37 0С, відносній вологості 70 % упродовж 5 діб.

Визначення рівня інфекційності вакцинного штаму 1062 проводили титрування вірусного матеріалу в ПЕ за загальноприйнятою методикою [1]

Контрольні ПЕ, яким вводили по 0,2 см3 фізіологічного розчину, інкубували за тих же умов. Після охолодження впродовж 12 годин за температури + 4 0С ПЕ розтинали та враховували патологоанатомічні зміни порівняно до контролю.

Інфекційну активність вакцинного штаму 1062 МПВ визначали титруванням вірусного матеріалу в ПЕ за загальною методикою. Титр вірусу визначали за методом Ріда і Менча і висловлювали в ЕІД50/см3 . Для подальшої роботи було отримано вірусовмісний матеріал який зберігали при t – 20 0С.

Додатково оцінку накопичення вірусу в ПЕ проводили із використанням реакції імунної дифузії (РДП) за Оухтерлоні із гіперімунною сироваткою крові до штаму 8544 МПВ. За позитивний результат вважали наявність чіткої лінії преципітації між лунками зі специфічною сироваткою та антигеном, за негативний – відсутність ліній преципітації. В якості антигену для РДП використовували екстраембріональну рідину інфікованих ПЕ .

З метою оцінки впливу вакцинного штаму 1062 МПВ на трахею ПЕ проводили гістологічні дослідження. У кожної підгрупи відбирали зразки трахеї розміром 0,5–1,5 см, які фіксували в 10 %- му розчині формальдегіду. Гістологічні зрізи фарбували гематоксиліном та еозином [2] і після заключення в канадський бальзам проводили мікроскопію за допомогою апаратно-програмного комплексу, до складу якого входили: світловий мікроскоп Olympus C X 41; цифровий апарат Olympus C 5050 Z; фотоадаптер; плата цифрового кодування відеосигналів та комп'ютер.

Результати досліджень і обговорення. Для визначення чутливості ПЕ до МПВ було проведено два послідовні пасажі. Впродовж яких були виявлені патологічні зміни, що вказують на накопичення вірусу в цій біосистемі.

Як видно із даних, наведених на рисунку 1, розмноження МПВ птиці ( вакцинний штам 1062 ) супроводжувалося основними патологічними змінами, що притаманні для репродукції значної кількості вірусів птиці у КЕ.

Контрольні інтактні зародки відокремлювалися від інфікованих і не мали будь яких порушень у розвитку.

Перейти на сторінку: 1 2


Подібні статті

Генетичні особливості мікроорганізмів
Надзвичайно важливим серед досягнень мікробіології останньої чверті XIX ст. є відкриття неклітинних форм життя — вірусів. Тоді багато вчених вважали, що бактерії є найменшими і найпростішими організмами, і що саме вони стоять на межі живої ...

Хижі ссавці Чернігова
Тваринний світ — одна з основних складових частин природного середовища і природних багатств нашої країни. Ссавці, або звірі, становлять велику й різноманітну групу серед тваринного світу нашої країни. Вони живуть скрізь, де є для них ї ...

Головне меню